Відмінності між версіями «Зслизнути»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ЗСЛИЗАТИ і рідко ІЗСЛИЗАТИ, аю, аєш, недок., ЗСЛИЗНУТИ і рідко ІЗСЛИЗНУТИ, ЗСЛИЗТИ і рідко ІЗСЛИЗТИ, зслизну, зслизнеш; мин. ч. зслиз і зслизнув, ла, ло; док. 1. Швидко і непомітно відокремлюватися від чого-небудь, спадати з поверхні чогось; зісковзувати. Дівча спритно зслизнуло з гілки і залізло в бузняк (Тулуб, Людолови, І, 1957, 169). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Безслідно зникати; щезати. - Починається...- думав Хома. - Отсе він саме починається той час, коли не стає хліба, нема й заробітків, -час журби та горя, коли чоловік хотів би, як муха, зслизнути на зиму (Коцюб., І, 1955, 86); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злигав (Котл., І, 1952, 158). | ||
| + | |||
| + | Щоб (бодай) ти (він і т. д. ) зслиз! - уживається як лайка, прокльон. [Лев (сердито воркоче) :] Я ледь що вибрався живий на берег, І рибу розгубив... А, щоб ти [Водяник] зслиз! (Л. Укр., III, 1952, 209). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:31, 12 березня 2026
Зслизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, пропасть. Бодай наїло зслиз! Ном. № 3781.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗСЛИЗАТИ і рідко ІЗСЛИЗАТИ, аю, аєш, недок., ЗСЛИЗНУТИ і рідко ІЗСЛИЗНУТИ, ЗСЛИЗТИ і рідко ІЗСЛИЗТИ, зслизну, зслизнеш; мин. ч. зслиз і зслизнув, ла, ло; док. 1. Швидко і непомітно відокремлюватися від чого-небудь, спадати з поверхні чогось; зісковзувати. Дівча спритно зслизнуло з гілки і залізло в бузняк (Тулуб, Людолови, І, 1957, 169).
2. розм. Безслідно зникати; щезати. - Починається...- думав Хома. - Отсе він саме починається той час, коли не стає хліба, нема й заробітків, -час журби та горя, коли чоловік хотів би, як муха, зслизнути на зиму (Коцюб., І, 1955, 86); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злигав (Котл., І, 1952, 158).
Щоб (бодай) ти (він і т. д. ) зслиз! - уживається як лайка, прокльон. [Лев (сердито воркоче) :] Я ледь що вибрався живий на берег, І рибу розгубив... А, щоб ти [Водяник] зслиз! (Л. Укр., III, 1952, 209).
Ілюстрації
|
|
|
|
