Відмінності між версіями «Бріх»
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Бріх, -ху, чол. | |
| − | + | Брехун, неправдомовець. | |
| + | Не вір йому — він бріх, що пес на сонці. | ||
| − | + | Похідні: бріхня — неправда, вигадка. | |
| − | + | Слово | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | Бріх, –ха (або –ху), чол. — діал., говірк. слово | |
| − | + | Значення | |
| − | + | «Бріх» означає живіт, черево, пузо. | |
| + | У лемківському говірі: «бріх (бріхатий, бріхач) — живіт (з великим животом)». | ||
| − | + | Словникові джерела | |
| − | + | У Борис Грінченко: «Бріх, (ха?), м. = живіт». | |
| − | + | ||
| + | В етимологічному словнику: слово «бріх» пов’язане з праслов’янським *br(j)ux- «живіт, черево» (пор. польське brzuch, чеське břich). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | Цікаві факти | ||
| + | |||
| + | Слово діалектне або говіркове — у літературній мові майже не використовується. | ||
| + | |||
| + | Властиво вживається з приставкою «бріхат-» (бріхатий) або як «бріхач» — той, у кого великий живіт. | ||
| + | |||
| + | Етимологічно споріднене з іншими слов’янськими мовами: польське brzuch «живіт», чеське břich «живіт». | ||
| + | |||
| + | У говірках може бути зневажливе або жартівливе забарвлення, коли кажуть «бріхач» про людину з великим брюхом | ||
Поточна версія на 20:17, 5 листопада 2025
Бріх, -ху, чол.
Брехун, неправдомовець. Не вір йому — він бріх, що пес на сонці.
Похідні: бріхня — неправда, вигадка. Слово
Бріх, –ха (або –ху), чол. — діал., говірк. слово
Значення
«Бріх» означає живіт, черево, пузо. У лемківському говірі: «бріх (бріхатий, бріхач) — живіт (з великим животом)».
Словникові джерела
У Борис Грінченко: «Бріх, (ха?), м. = живіт».
В етимологічному словнику: слово «бріх» пов’язане з праслов’янським *br(j)ux- «живіт, черево» (пор. польське brzuch, чеське břich).
Цікаві факти
Слово діалектне або говіркове — у літературній мові майже не використовується.
Властиво вживається з приставкою «бріхат-» (бріхатий) або як «бріхач» — той, у кого великий живіт.
Етимологічно споріднене з іншими слов’янськими мовами: польське brzuch «живіт», чеське břich «живіт».
У говірках може бути зневажливе або жартівливе забарвлення, коли кажуть «бріхач» про людину з великим брюхом
