Відмінності між версіями «Обіпрати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Обіпрати. '''См. '''Обпірати. ''' Категорія:Об) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | == Обіпрати == |
| − | [[Категорія: | + | {{Слово |
| + | | мова = українська | ||
| + | | частина_мови = [[Дієслово]] | ||
| + | | вид = доконаний | ||
| + | | перехідність = неперехідне | ||
| + | | діалекти = загальновживане | ||
| + | | наголос = Обіпра́ти | ||
| + | | вимова = [obipˈratɪ] | ||
| + | }} | ||
| + | |||
| + | === Морфологічні властивості === | ||
| + | '''Обіпра́ти''' — дієслово доконаного виду. | ||
| + | * Не має форми теперішнього часу. | ||
| + | * Основні форми: '''обіпру, обіпреш, обіпре''', мин. час — '''обіпер, обіперла, обіперло, обіперли'''. | ||
| + | * Дієприкметник: '''обіпертий'''. | ||
| + | * Безособова форма: '''обіперто'''. | ||
| + | |||
| + | === Значення === | ||
| + | # Спертися на що-небудь, притулитися. | ||
| + | #: ''Старий дуб обіперся гіллям об землю.'' | ||
| + | # (переносно) Покластися, мати підтримку або допомогу від когось. | ||
| + | #: ''Він не мав на кого обіпертися у тяжку годину.'' | ||
| + | # (діал.) Підперти, спираючись тілом або предметом. | ||
| + | #: ''Двері були обіперті кілком.'' | ||
| + | |||
| + | === Етимологія === | ||
| + | Походить від префікса '''о(б)-''' + основи '''прати''' (давньоукр. *прати* — «спирати», «тиснути»). | ||
| + | Споріднене з: [[спертися]], [[підперти]], [[уперти]]. | ||
| + | |||
| + | === Синоніми === | ||
| + | * [[спертися]] | ||
| + | * [[притулитися]] | ||
| + | * [[підперти]] | ||
| + | * [[опертися]] | ||
| + | |||
| + | === Антоніми === | ||
| + | * [[відірватися]] | ||
| + | * [[відступити]] | ||
| + | |||
| + | === Приклади вживання === | ||
| + | # ''Він обіперся об тин, задумавшись про свою долю.'' | ||
| + | # ''Мати обіперла кочергу об піч.'' | ||
| + | # ''Гурт селян обіперся на лопати, слухаючи старосту.'' | ||
| + | |||
| + | === Переклади === | ||
| + | * {{lang-en}}: to lean against, to rest upon | ||
| + | * {{lang-ru}}: облокотиться, опереться | ||
| + | * {{lang-pl}}: oprzeć się | ||
| + | * {{lang-de}}: sich anlehnen | ||
| + | |||
| + | === Джерела === | ||
| + | * ''Словарь української мови'', упорядкував Борис Грінченко. — Том III. — К.: 1908. — С. 156. | ||
| + | * ''Український тлумачний словник''. — К.: Наукова думка, 1970. | ||
| + | * ''Словник української мови онлайн'' [https://sum.in.ua SUM.in.ua] | ||
| + | |||
| + | {{Грінченко|Обіпрати}} | ||
| + | [[Категорія:Слова на О]] | ||
| + | [[Категорія:Дієслова української мови]] | ||
| + | [[Категорія:Слова з префіксом о(б)-]] | ||
Поточна версія на 19:00, 27 жовтня 2025
Зміст
Обіпрати
НЕБІЖ, небожа, ч. 1. Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш (Л. Укр., III, 1952, 193); Як і першого разу, Сава Петрович зустрів небожа привітно (Головко, II, 1957, 272).
Морфологічні властивості
Обіпра́ти — дієслово доконаного виду.
- Не має форми теперішнього часу.
- Основні форми: обіпру, обіпреш, обіпре, мин. час — обіпер, обіперла, обіперло, обіперли.
- Дієприкметник: обіпертий.
- Безособова форма: обіперто.
Значення
- Спертися на що-небудь, притулитися.
- Старий дуб обіперся гіллям об землю.
- (переносно) Покластися, мати підтримку або допомогу від когось.
- Він не мав на кого обіпертися у тяжку годину.
- (діал.) Підперти, спираючись тілом або предметом.
- Двері були обіперті кілком.
Етимологія
Походить від префікса о(б)- + основи прати (давньоукр. *прати* — «спирати», «тиснути»). Споріднене з: спертися, підперти, уперти.
Синоніми
Антоніми
Приклади вживання
- Він обіперся об тин, задумавшись про свою долю.
- Мати обіперла кочергу об піч.
- Гурт селян обіперся на лопати, слухаючи старосту.
Переклади
- Шаблон:Lang-en: to lean against, to rest upon
- Шаблон:Lang-ru: облокотиться, опереться
- Шаблон:Lang-pl: oprzeć się
- Шаблон:Lang-de: sich anlehnen
Джерела
- Словарь української мови, упорядкував Борис Грінченко. — Том III. — К.: 1908. — С. 156.
- Український тлумачний словник. — К.: Наукова думка, 1970.
- Словник української мови онлайн SUM.in.ua
