Обіпрати

Обіпрати

НЕБІЖ, небожа, ч. 1. Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш (Л. Укр., III, 1952, 193); Як і першого разу, Сава Петрович зустрів небожа привітно (Головко, II, 1957, 272).

Морфологічні властивості

Обіпра́ти — дієслово доконаного виду.

• Не має форми теперішнього часу.
• Основні форми: обіпру, обіпреш, обіпре, мин. час — обіпер, обіперла, обіперло, обіперли.
• Дієприкметник: обіпертий.
• Безособова форма: обіперто.

Значення

1. Спертися на що-небудь, притулитися.

   Старий дуб обіперся гіллям об землю.

2. (переносно) Покластися, мати підтримку або допомогу від когось.

   Він не мав на кого обіпертися у тяжку годину.

3. (діал.) Підперти, спираючись тілом або предметом.

   Двері були обіперті кілком.

Етимологія

Походить від префікса о(б)- + основи прати (давньоукр. *прати* — «спирати», «тиснути»). Споріднене з: спертися, підперти, уперти.

Синоніми

• спертися
• притулитися
• підперти
• опертися

Антоніми

• відірватися
• відступити

Приклади вживання

1. Він обіперся об тин, задумавшись про свою долю.
2. Мати обіперла кочергу об піч.
3. Гурт селян обіперся на лопати, слухаючи старосту.

Переклади

• Шаблон:Lang-en: to lean against, to rest upon
• Шаблон:Lang-ru: облокотиться, опереться
• Шаблон:Lang-pl: oprzeć się
• Шаблон:Lang-de: sich anlehnen

Джерела

• Словарь української мови, упорядкував Борис Грінченко. — Том III. — К.: 1908. — С. 156.
• Український тлумачний словник. — К.: Наукова думка, 1970.
• Словник української мови онлайн SUM.in.ua