Відмінності між версіями «Хтокання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Хтокання, -ня, '''''с. ''Спрашиваніе: кто? Категорія:Хт) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хтокання, -ня, '''''с. ''Спрашиваніе: кто? | '''Хтокання, -ня, '''''с. ''Спрашиваніе: кто? | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Хтокання — це іменник, утворений від дієслова «хтокати», яке належить до звуконаслідувальних слів. | ||
| + | |||
| + | Значення: | ||
| + | Хтокання — це відтворення звуку «хто-хто», який: | ||
| + | |||
| + | Найчастіше асоціюється зі звукоподібним покликом сови або зозулі. | ||
| + | Може передавати повторне вигукування слова "хто" — у формі питання, вигуку чи здивування. | ||
| + | Приклади: | ||
| + | У лісі чується хтокання — то, мабуть, сова. | ||
| + | З темряви долинало тихе хтокання. | ||
| + | Її хтокання крізь двері дратувало всіх: «Хто? Хто там?!» | ||
| + | Це слово може мати образний, поетичний або іронічний відтінок, залежно від контексту. Також зустрічається в народних казках або літературі, де передається звук природи чи емоційне запитання. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ХтоЯ.jpg]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
[[Категорія:Хт]] | [[Категорія:Хт]] | ||
Поточна версія на 13:23, 25 квітня 2025
Хтокання, -ня, с. Спрашиваніе: кто?
Зміст
Сучасні словники
Хтокання — це іменник, утворений від дієслова «хтокати», яке належить до звуконаслідувальних слів.
Значення: Хтокання — це відтворення звуку «хто-хто», який:
Найчастіше асоціюється зі звукоподібним покликом сови або зозулі. Може передавати повторне вигукування слова "хто" — у формі питання, вигуку чи здивування. Приклади: У лісі чується хтокання — то, мабуть, сова. З темряви долинало тихе хтокання. Її хтокання крізь двері дратувало всіх: «Хто? Хто там?!» Це слово може мати образний, поетичний або іронічний відтінок, залежно від контексту. Також зустрічається в народних казках або літературі, де передається звук природи чи емоційне запитання.
Ілюстрації
|
