Хтокання

Хтокання, -ня, с. Спрашиваніе: кто?

Сучасні словники

Хтокання — це іменник, утворений від дієслова «хтокати», яке належить до звуконаслідувальних слів.

Значення: Хтокання — це відтворення звуку «хто-хто», який:

Найчастіше асоціюється зі звукоподібним покликом сови або зозулі. Може передавати повторне вигукування слова "хто" — у формі питання, вигуку чи здивування. Приклади: У лісі чується хтокання — то, мабуть, сова. З темряви долинало тихе хтокання. Її хтокання крізь двері дратувало всіх: «Хто? Хто там?!» Це слово може мати образний, поетичний або іронічний відтінок, залежно від контексту. Також зустрічається в народних казках або літературі, де передається звук природи чи емоційне запитання.

Ілюстрації