Відмінності між версіями «Хтокання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Хтокання — це іменник, утворений від дієслова «хтокати», яке належить до звуконаслідувальних слів. | |
| + | |||
| + | Значення: | ||
| + | Хтокання — це відтворення звуку «хто-хто», який: | ||
| + | |||
| + | Найчастіше асоціюється зі звукоподібним покликом сови або зозулі. | ||
| + | Може передавати повторне вигукування слова "хто" — у формі питання, вигуку чи здивування. | ||
| + | Приклади: | ||
| + | У лісі чується хтокання — то, мабуть, сова. | ||
| + | З темряви долинало тихе хтокання. | ||
| + | Її хтокання крізь двері дратувало всіх: «Хто? Хто там?!» | ||
| + | Це слово може мати образний, поетичний або іронічний відтінок, залежно від контексту. Також зустрічається в народних казках або літературі, де передається звук природи чи емоційне запитання. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ХтоЯ.jpg]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 21: | Рядок 29: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]] |
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж | + | |
| − | + | ||
[[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
[[Категорія:Хт]] | [[Категорія:Хт]] | ||
Поточна версія на 13:23, 25 квітня 2025
Хтокання, -ня, с. Спрашиваніе: кто?
Зміст
Сучасні словники
Хтокання — це іменник, утворений від дієслова «хтокати», яке належить до звуконаслідувальних слів.
Значення: Хтокання — це відтворення звуку «хто-хто», який:
Найчастіше асоціюється зі звукоподібним покликом сови або зозулі. Може передавати повторне вигукування слова "хто" — у формі питання, вигуку чи здивування. Приклади: У лісі чується хтокання — то, мабуть, сова. З темряви долинало тихе хтокання. Її хтокання крізь двері дратувало всіх: «Хто? Хто там?!» Це слово може мати образний, поетичний або іронічний відтінок, залежно від контексту. Також зустрічається в народних казках або літературі, де передається звук природи чи емоційне запитання.
Ілюстрації
|
