Відмінності між версіями «Попеліти»
(Створена сторінка: '''Попеліти, -лію, -єш, '''''гл. ''Обращаться въ пепелъ. Кіев. у. Категорія:По) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Попеліти, -лію, -єш, '''''гл. ''Обращаться въ пепелъ. Кіев. у. | '''Попеліти, -лію, -єш, '''''гл. ''Обращаться въ пепелъ. Кіев. у. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ПОПЕЛІТИ, іє, недок. 1. Перетворюватися на попіл. Жар під баштою попелів (Коцюб., І, 1955, 294); Довкола диміло, попеліючи, пожарище (Довж., І, 1958, 307); // Згоряючи, знищуватися. - Нащо він штемпелі попсував?.. Треба кинути в огонь, нехай отам попеліють разом із свідоцтвами (Март., Тв., 1954, 433); * Образно. [Д. Жуан:] Я владу мав над людськими серцями. [Анна:] А ті серця від влади вашої лиш попеліли і внівець оберталися (Л. Укр., III, 1952, 408). | ||
| + | |||
| + | 2. Набувати попелястого кольору, ставати сірим. Бордові хмари попеліли, тьмарились (Тют., Вир, 1964, 543); Починало бліднути, попеліти чорне небо (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 896); *У порівн. Небо, збіліле від спеки, вже сивіє, мов попеліє (Л. Укр., І, 1951, 304); // Ставати блідим, аж сірим від гніву, обурення і т. ін. Оля попеліє: - Ти... хочеш маму обманювати? Вже до цього в тебе дійшло? (Вільде, На порозі, 1955, 24). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Popil181118.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Попіл 2025.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Popil181118 (1).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Попіл 25.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|HpPv45PaTCg}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB Попіл] | ||
| + | |||
| + | [https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Зола] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 3, ст. 321. | ||
| + | |||
| + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8 Словник] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB Вікіпедія] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Поточна версія на 22:44, 13 квітня 2025
Попеліти, -лію, -єш, гл. Обращаться въ пепелъ. Кіев. у.
Зміст
Сучасні словники
ПОПЕЛІТИ, іє, недок. 1. Перетворюватися на попіл. Жар під баштою попелів (Коцюб., І, 1955, 294); Довкола диміло, попеліючи, пожарище (Довж., І, 1958, 307); // Згоряючи, знищуватися. - Нащо він штемпелі попсував?.. Треба кинути в огонь, нехай отам попеліють разом із свідоцтвами (Март., Тв., 1954, 433); * Образно. [Д. Жуан:] Я владу мав над людськими серцями. [Анна:] А ті серця від влади вашої лиш попеліли і внівець оберталися (Л. Укр., III, 1952, 408).
2. Набувати попелястого кольору, ставати сірим. Бордові хмари попеліли, тьмарились (Тют., Вир, 1964, 543); Починало бліднути, попеліти чорне небо (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 896); *У порівн. Небо, збіліле від спеки, вже сивіє, мов попеліє (Л. Укр., І, 1951, 304); // Ставати блідим, аж сірим від гніву, обурення і т. ін. Оля попеліє: - Ти... хочеш маму обманювати? Вже до цього в тебе дійшло? (Вільде, На порозі, 1955, 24).
Ілюстрації
| |
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 321.