Відмінності між версіями «Майнути»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:майнути.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:майнути.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:майнути2.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:майнути2.jpeg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:майнути3.jpeg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 20:59, 11 квітня 2025
Майнути, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. Гол. І. 60. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Левиц. Щось наче майнуло поуз вікно. Г. Барв. 299. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Нп. Ще він грімить, а вже стріла майнула. К. Іов. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, усюди. Шевч. 168. Стороженька п’яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула. Чуб. V. 640.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови.
МАЙНУТИ, ну, неш, док . 1. чим . Однокр. до маяти 2; махнути. Вийшов Хо на галяву, сперся на сучкуватий костур, майнув довгою бородою - і повіяв од неї тихий вітрець (Коцюб., І, 1955, 149); Майнула крилами чайка-кигичка, знялася над рожево-золотою водою (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 211); Майнула Юрза чорною хусткою, встигла обернутись яструбом, та не встигла відлетіти (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 63).
Великий тлумачний словник української мови. МАЙНУТИ, -ну, -нбш, док. 1. чим. Однокр. до маяти 2; махнути. 2. З'явитися на короткий час і зникнути; мигнути. // Блиснути (у 1 знач.). // перен. Раптом і ненадовго з'явитись у свідомості, уяві тощо. // безос. 3. розм. Швидко минути (про час). 4. розм. Швидко побігти, полетіти тощо куди-небудь. // фам. Поїхати, відправитися куди-небудь. // фам. Утекти. 5. рідко. Однокр. до маяти 4; повіяти, війнути.
Ілюстрації
|
|
|
|
