Відмінності між версіями «Упокорити»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | УПОКОРЮВАТИ (ВПОКОРЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОКОРИТИ (ВПОКОРИТИ), рю, риш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін. З Деревлянської землі вийшов чоловік.. Упокорював лютих звірів так, що хвости їм закручувалися собачим бубликом (Павло Загребельний, Диво, 1968, 538); — Тепер хоче [Петрій] єще [ще] бути великодушним! щоби мене тим більше упокорити! (Іван Франко, VIII, 1952, 118); — Суліман тепер, коли ми банкроти,.. хоче упокорити нас (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 356). | ||
| + | |||
| + | 2. Силою примушувати коритися; придушувати повстання, збройний опір і т. ін. — Пани тільки те й думають, як би нас вогнем і мечем упокорити, а ми що ж, чекатимемо, доки знову Потоцькі й Вишневецькі нашими головами шляхи обсадять? (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 34); Лютує гестапівський катюга.., розстрілами і тортурами думає упокорити дніпродзержинців (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 18). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:13, 8 квітня 2025
Упоко́рити, -ся. См. Упокорювати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
УПОКОРЮВАТИ (ВПОКОРЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОКОРИТИ (ВПОКОРИТИ), рю, риш, док., перех.
1. Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін. З Деревлянської землі вийшов чоловік.. Упокорював лютих звірів так, що хвости їм закручувалися собачим бубликом (Павло Загребельний, Диво, 1968, 538); — Тепер хоче [Петрій] єще [ще] бути великодушним! щоби мене тим більше упокорити! (Іван Франко, VIII, 1952, 118); — Суліман тепер, коли ми банкроти,.. хоче упокорити нас (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 356).
2. Силою примушувати коритися; придушувати повстання, збройний опір і т. ін. — Пани тільки те й думають, як би нас вогнем і мечем упокорити, а ми що ж, чекатимемо, доки знову Потоцькі й Вишневецькі нашими головами шляхи обсадять? (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 34); Лютує гестапівський катюга.., розстрілами і тортурами думає упокорити дніпродзержинців (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 18).
Ілюстрації
|
|
|
|
