Упокорити
Упоко́рити, -ся. См. Упокорювати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
УПОКОРЮВАТИ (ВПОКОРЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОКОРИТИ (ВПОКОРИТИ), рю, риш, док., перех.
1. Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін. З Деревлянської землі вийшов чоловік.. Упокорював лютих звірів так, що хвости їм закручувалися собачим бубликом (Павло Загребельний, Диво, 1968, 538); — Тепер хоче [Петрій] єще [ще] бути великодушним! щоби мене тим більше упокорити! (Іван Франко, VIII, 1952, 118); — Суліман тепер, коли ми банкроти,.. хоче упокорити нас (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 356).
2. Силою примушувати коритися; придушувати повстання, збройний опір і т. ін. — Пани тільки те й думають, як би нас вогнем і мечем упокорити, а ми що ж, чекатимемо, доки знову Потоцькі й Вишневецькі нашими головами шляхи обсадять? (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 34); Лютує гестапівський катюга.., розстрілами і тортурами думає упокорити дніпродзержинців (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 18).
Ілюстрації
| Файл:Зображення.jpg |
Медіа
Іншими мовами
упокорювати - humble, humbles, humbling (англійською)
упокорювати - bescheiden (німецькою)
