Відмінності між версіями «Схибити»
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
Словник української мови | Словник української мови | ||
Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
https://sum.in.ua/s/skhybyty | https://sum.in.ua/s/skhybyty | ||
| + | |||
https://1677.slovaronline.com/136315 | https://1677.slovaronline.com/136315 | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | https://youtu.be/JUpFS8U-o4w?si=E30GFEswvTWOZW_m | ||
| + | |||
| + | https://youtu.be/2gjKoP5bwbQ?si=p9SKOYtZIwRhSGBW | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Поточна версія на 23:05, 13 лютого 2025
Схибити, -блю, -биш; мн. схиблять; і СХИБНУТИ, ну, неш, док . 1. Ум. Схибнутися – зробити невелику помилку, легко відхилитися від правильного шляху. Виявити відхилення в поведінці, мисленні, розсудливості;
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. Інститут мовознавства 1970—1980. С. 882.
СХИБИТИ - дієслово, доконаний вид
1. Утрачаючись, слабнучи, підводити кого-небудь (про пам'ять, зір, слух і т. ін.).
2. Неправильно, не так, як треба, зробити що-небудь, допустити помилку в своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого-, чого-небудь і т. ін
3. Можна вибачить мені на сей раз, бо за весь час, що ми в Києві, всього раз сталося, що я схибила в листуванні (Леся Українка)
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
https://1677.slovaronline.com/136315
