Відмінності між версіями «Схибити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Шш.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Шш.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:112233.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:112233.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4455667.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Версія за 17:11, 11 лютого 2025
Схибити, -блю, -биш; мн. схиблять; і СХИБНУТИ, ну, неш, док . 1.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. Інститут мовознавства 1970—1980. С. 882.
СХИБИТИ - дієслово, доконаний вид
1. Утрачаючись, слабнучи, підводити кого-небудь (про пам'ять, зір, слух і т. ін.).
2. Неправильно, не так, як треба, зробити що-небудь, допустити помилку в своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого-, чого-небудь і т. ін
Ілюстрації
|
|
|
