Відмінності між версіями «Схибити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шш.jpg|x140px]] |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Версія за 16:58, 11 лютого 2025
Схибити, -блю, -биш; мн. схиблять; і СХИБНУТИ, ну, неш, док . 1.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. Інститут мовознавства 1970—1980. С. 882.
СХИБИТИ - дієслово, доконаний вид
1. Утрачаючись, слабнучи, підводити кого-небудь (про пам'ять, зір, слух і т. ін.).
2. Неправильно, не так, як треба, зробити що-небудь, допустити помилку в своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого-, чого-небудь і т. ін
Ілюстрації
| x140px |
