Відмінності між версіями «Схибити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
Версія за 16:53, 11 лютого 2025
Схибити, -блю, -биш; мн. схиблять; і СХИБНУТИ, ну, неш, док . 1.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. Інститут мовознавства 1970—1980. С. 882.
СХИБИТИ - дієслово, доконаний вид
1. Утрачаючись, слабнучи, підводити кого-небудь (про пам'ять, зір, слух і т. ін.).
2. Неправильно, не так, як треба, зробити що-небудь, допустити помилку в своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого-, чого-небудь і т. ін
