Відмінності між версіями «Дзюбнути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Дзюбнути. '''См. '''Дзюбати. ''' Категорія:Дз) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Дзюбнути. '''См. '''Дзюбати. ''' | + | https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/37/%D0%94%D0%B7%D1%8E%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8.png |
| + | |||
| + | Словарь української мови Бориса Грінченка | ||
| + | === ''''''Дзюбнути. '''См. '''Дзюбати. '''''' === | ||
| + | ДЗЮ́БА́ТИ, баю, єш, одн. в. дзю́бну́ти, ну, неш, гл. | ||
| + | Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п’є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ). | ||
| + | |||
| + | дзюбаю, дзюбаєш, недок. | ||
| + | * Те саме, що дзьобати. | ||
| + | * зах. Довбати дзюбаком. З порожнім киблем вертає [робітник] назад до штольні і береться далі дзюбати землю (Фр., IV, 1950, 24). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == Етимологія == | ||
| + | |||
| + | * запозичення з польської мови; | ||
| + | * варіант з кореневим о (dziobać), засвідчений з XVIII ст., з’явився під впливом фонетично та семантично схожого слова zobać «їсти, дзьобати» (XV–XVIII ст.); | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ == | ||
| + | https://agrotimes.ua/wp-content/uploads/2021/08/kachka.jpg | ||
| + | https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5f/%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%91%D1%81%D1%82%D1%80%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D1%8F%D1%82%D0%B5%D0%BB_%28Dendrocoptes_medius%29%2C_%D0%91%D0%B8%D1%82%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B5%D1%81.jpg/275px-%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%91%D1%81%D1%82%D1%80%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D1%8F%D1%82%D0%B5%D0%BB_%28Dendrocoptes_medius%29%2C_%D0%91%D0%B8%D1%82%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B5%D1%81.jpg | ||
| + | # дзюб '''(вигук, що позначає дзьобання)''' | ||
| + | # дзюб '''«дзьоб»''' | ||
| + | # дзюба́й '''«те саме»''' | ||
| + | # дзюба́к '''«мотика, кирка; [(орн.) вид голуба з довгим дзьобом»''' | ||
| + | # дзюба́нь '''«дзюбатий»''' | ||
| + | # дзюба́стий '''«те саме»''' | ||
| + | # дзюба́тий '''«з великим дзьобом»''' | ||
| + | # дзю́бер '''«послід від зерна»''' | ||
| + | # дзю́бка '''«те саме»''' | ||
| + | # дзю́бок '''«дзьоб; носок взуття»''' | ||
| + | # дзю́бок '''«гострий залізний гак на спеціальному інструменті карпатських дереворубів»''' | ||
| + | # дзю́брик '''«пташина лапка»''' | ||
| + | # дзюбу́н '''«той, хто дзьобає»''' | ||
| + | # дерводзюбка '''«дятел»''' | ||
| + | # дзю́ба '''«рябий, поритий віспою» (з укр.)''' | ||
| + | |||
| + | == Джерела == | ||
| + | * Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 267. | ||
| + | * Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 380.<br /> | ||
| + | |||
[[Категорія:Дз]] | [[Категорія:Дз]] | ||
Поточна версія на 12:41, 30 листопада 2024
Словарь української мови Бориса Грінченка
'Дзюбнути. См. Дзюбати. '
ДЗЮ́БА́ТИ, баю, єш, одн. в. дзю́бну́ти, ну, неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п’є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
дзюбаю, дзюбаєш, недок.
- Те саме, що дзьобати.
- зах. Довбати дзюбаком. З порожнім киблем вертає [робітник] назад до штольні і береться далі дзюбати землю (Фр., IV, 1950, 24).
Етимологія
- запозичення з польської мови;
- варіант з кореневим о (dziobać), засвідчений з XVIII ст., з’явився під впливом фонетично та семантично схожого слова zobać «їсти, дзьобати» (XV–XVIII ст.);
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
- дзюб (вигук, що позначає дзьобання)
- дзюб «дзьоб»
- дзюба́й «те саме»
- дзюба́к «мотика, кирка; [(орн.) вид голуба з довгим дзьобом»
- дзюба́нь «дзюбатий»
- дзюба́стий «те саме»
- дзюба́тий «з великим дзьобом»
- дзю́бер «послід від зерна»
- дзю́бка «те саме»
- дзю́бок «дзьоб; носок взуття»
- дзю́бок «гострий залізний гак на спеціальному інструменті карпатських дереворубів»
- дзю́брик «пташина лапка»
- дзюбу́н «той, хто дзьобає»
- дерводзюбка «дятел»
- дзю́ба «рябий, поритий віспою» (з укр.)
Джерела
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 267.
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 380.
