Відмінності між версіями «Чарівничий»
(Створена сторінка: '''Чарівничий, -а, -е. '''Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. ''Проказала вона сі сло...) |
|||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чарівничий, -а, -е. '''Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. ''Проказала вона сі слова чарівничі, вони ''(молода й дружки) ''й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять. ''МВ. II. 67. | '''Чарівничий, -а, -е. '''Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. ''Проказала вона сі слова чарівничі, вони ''(молода й дружки) ''й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять. ''МВ. II. 67. | ||
[[Категорія:Ча]] | [[Категорія:Ча]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ЧАРІВНИЧИЙ, а, е. 1. заст., нар.-поет. Який має в собі чари, чарує. - Лети ж ти, молода, пташкою, а ви, дружки, за нею! Щоб ви до віку-вічного літали й щебетали! - Проказала вона сі слова чарівничі, вони й випурхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять (Вовчок, І, 1955, 53). | ||
+ | Чарівнича паличка див. паличка. | ||
+ | 2. перен. Те саме, що чарівний. 2. Чарівнича ніч! З глухих кутків міста чулася дівоча веснянка (Мирний, IV, 1955, 134); Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни (Стар., Поет. тв., 1958, 191); Щодня надвечір ходила Султанівна чарівнича Туди й відти до криниці, Де плюскочуть срібні води (Граб., І, 1959, 251); Як згадую личко твоє чарівниче, Як голос твій любий мов здалека кличе, Тоді в моїм серці натхнення палає (Сам., I, 1958, 129); Світ нам одкривсь в чарівничому слові (Перв., І, 1958, 333); // Майстерно виконаний. І вже які він пісні складував і як їх співав, господи, милий боже! Чарівничі се були чисто пісні! (Вовчок, I, 1955, 349); І ти оті людські змагання У чарівничій своїй грі Перелила в такі страждання.. Що нас проймав нестямний жаль (Мирний, V, 1955, 301). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чар1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чар2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чар3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чар4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Слова 2025 року]] |
Поточна версія на 17:34, 27 листопада 2024
Чарівничий, -а, -е. Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. Проказала вона сі слова чарівничі, вони (молода й дружки) й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять. МВ. II. 67.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЧАРІВНИЧИЙ, а, е. 1. заст., нар.-поет. Який має в собі чари, чарує. - Лети ж ти, молода, пташкою, а ви, дружки, за нею! Щоб ви до віку-вічного літали й щебетали! - Проказала вона сі слова чарівничі, вони й випурхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять (Вовчок, І, 1955, 53). Чарівнича паличка див. паличка. 2. перен. Те саме, що чарівний. 2. Чарівнича ніч! З глухих кутків міста чулася дівоча веснянка (Мирний, IV, 1955, 134); Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни (Стар., Поет. тв., 1958, 191); Щодня надвечір ходила Султанівна чарівнича Туди й відти до криниці, Де плюскочуть срібні води (Граб., І, 1959, 251); Як згадую личко твоє чарівниче, Як голос твій любий мов здалека кличе, Тоді в моїм серці натхнення палає (Сам., I, 1958, 129); Світ нам одкривсь в чарівничому слові (Перв., І, 1958, 333); // Майстерно виконаний. І вже які він пісні складував і як їх співав, господи, милий боже! Чарівничі се були чисто пісні! (Вовчок, I, 1955, 349); І ти оті людські змагання У чарівничій своїй грі Перелила в такі страждання.. Що нас проймав нестямний жаль (Мирний, V, 1955, 301).