Відмінності між версіями «Державо»
| (не показані 6 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
ДЕ́РЖА́ВА, и, жін., заст. | ДЕ́РЖА́ВА, и, жін., заст. | ||
1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Серед самого осередка[острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 192). | 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Серед самого осередка[острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 192). | ||
| + | |||
2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Степан Васильченко, II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров'ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп'я, горобчик (Олесь Гончар, М. Братусь, 1951, 41). | 2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Степан Васильченко, II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров'ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп'я, горобчик (Олесь Гончар, М. Братусь, 1951, 41). | ||
| + | |||
3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Словник Грінченка); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка, I, 1951, 361). | 3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Словник Грінченка); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка, I, 1951, 361). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248. | ||
Коментарі (0) | Коментарі (0) | ||
| + | |||
ДЕРЖА́ВА, и, жін. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Ленін, Коротка біографія, 1955, 152); | ДЕРЖА́ВА, и, жін. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Ленін, Коротка біографія, 1955, 152); | ||
| + | |||
// Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід'ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука і життя, 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 64). | // Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід'ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука і життя, 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 64). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248. | ||
| − | |||
| − | |||
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| Рядок 25: | Рядок 27: | ||
ДЕРЖА́ВА, и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави(Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 152); // Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід’ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука.., 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Нагн., Пісня.., 1949, 64). | ДЕРЖА́ВА, и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави(Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 152); // Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід’ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука.., 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Нагн., Пісня.., 1949, 64). | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 248. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 248. | ||
| − | + | ==Іноземні словники== | |
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
держава | держава | ||
| Рядок 46: | Рядок 48: | ||
| − | + | ==Ілюстрації== | |
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| Рядок 57: | Рядок 59: | ||
{{#ev:youtube| inZS7LU22xI}} | {{#ev:youtube| inZS7LU22xI}} | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | ===[ | + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]=== |
| + | |||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
| − | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | |
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | |
Поточна версія на 11:58, 19 квітня 2024
Державо, -ва, ср. То же, что и держава 1, а также вообще то, что помогаетъ держаться, удерживаться вмѣстѣ. Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити. Волч. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕ́РЖА́ВА, и, жін., заст. 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Серед самого осередка[острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 192).
2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Степан Васильченко, II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров'ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп'я, горобчик (Олесь Гончар, М. Братусь, 1951, 41).
3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Словник Грінченка); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка, I, 1951, 361). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248. Коментарі (0)
ДЕРЖА́ВА, и, жін. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Ленін, Коротка біографія, 1955, 152);
// Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід'ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука і життя, 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 64). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави».Кременч. у. 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. Хата. 139. За твоєї де́ржави як буде — побачимо. НВолынск. у.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ДЕРЖА́ВА, и, ж., заст. 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Вовчок, І, 1955, 116); Серед самого осередка [острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Н.-Лев., IV, 1956, 192). 2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Вас., II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров’ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп’я, горобчик (Гончар, М. Братусь, 1951, 41). 3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Сл. Гр.); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Л. Укр., І, 1951, 361). ДЕРЖА́ВА, и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави(Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 152); // Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід’ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука.., 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Нагн., Пісня.., 1949, 64). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 248.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
держава I д`ержава -и, ж., заст. 1) Маєток, помістя, володіння. 2) Міцність. 3) Влада, керівництво. 4) Один із символів влади монарха. Держава і скіпетр.
II держ`ава -и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. || Країна з таким апаратом політичної влади. •• Держа́ва-рантьє́ — держава, яка розмістила значні капіталовкладення в інших країнах для отримання звідтиприбутку у вигляді процентів та дивідендів. Держа́ва транзи́ту — будь-які держави, через територію яких вантажі (товари та інші предмети) перевозятьсятранзитом з держав відправлення в держави призначення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
