Державо

Державо, -ва, ср. То же, что и держава 1, а также вообще то, что помогаетъ держаться, удерживаться вмѣстѣ. Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити. Волч. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕ́РЖА́ВА, и, жін., заст. 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Серед самого осередка[острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 192).

2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Степан Васильченко, II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров'ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп'я, горобчик (Олесь Гончар, М. Братусь, 1951, 41).

3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Словник Грінченка); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка, I, 1951, 361). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248. Коментарі (0)

ДЕРЖА́ВА, и, жін. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Ленін, Коротка біографія, 1955, 152);

// Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід'ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука і життя, 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 64). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави».Кременч. у. 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. Хата. 139. За твоєї де́ржави як буде — побачимо. НВолынск. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДЕРЖА́ВА, и, ж., заст. 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Вовчок, І, 1955, 116); Серед самого осередка [острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Н.-Лев., IV, 1956, 192). 2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Вас., II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров’ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп’я, горобчик (Гончар, М. Братусь, 1951, 41). 3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Сл. Гр.); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Л. Укр., І, 1951, 361). ДЕРЖА́ВА, и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави(Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 152); // Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід’ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука.., 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Нагн., Пісня.., 1949, 64). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 248.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

держава I д`ержава -и, ж., заст. 1) Маєток, помістя, володіння. 2) Міцність. 3) Влада, керівництво. 4) Один із символів влади монарха. Держава і скіпетр.

II держ`ава -и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. || Країна з таким апаратом політичної влади. •• Держа́ва-рантьє́ — держава, яка розмістила значні капіталовкладення в інших країнах для отримання звідтиприбутку у вигляді процентів та дивідендів. Держа́ва транзи́ту — будь-які держави, через територію яких вантажі (товари та інші предмети) перевозятьсятранзитом з держав відправлення в держави призначення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації