Відмінності між версіями «Державо»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Державо, -ва, '''''ср. ''То же, что и '''держава 1''', а также вообще то, что помогаетъ держаться, ...)
 
 
(не показані 7 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Державо, -ва, '''''ср. ''То же, что и '''держава 1''', а также вообще то, что помогаетъ держаться, удерживаться вмѣстѣ. ''Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити. ''Волч. у.  
 
'''Державо, -ва, '''''ср. ''То же, что и '''держава 1''', а также вообще то, что помогаетъ держаться, удерживаться вмѣстѣ. ''Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити. ''Волч. у.  
 
[[Категорія:Де]]
 
[[Категорія:Де]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ДЕ́РЖА́ВА, и, жін., заст.
 +
1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Серед самого осередка[острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 192).
 +
 +
2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Степан Васильченко, II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров'ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп'я, горобчик (Олесь Гончар, М. Братусь, 1951, 41).
 +
 +
3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Словник Грінченка); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка, I, 1951, 361).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248.
 +
Коментарі (0)
 +
 +
ДЕРЖА́ВА, и, жін. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Ленін, Коротка біографія, 1955, 152);
 +
 +
//  Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід'ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука і життя, 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 64).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248.
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави».Кременч. у. 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. Хата. 139. За твоєї де́ржави як буде — побачимо. НВолынск. у.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
ДЕРЖА́ВА, и, ж., заст.
 +
1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Вовчок, І, 1955, 116); Серед самого осередка [острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Н.-Лев., IV, 1956, 192).
 +
2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Вас., II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров’ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп’я, горобчик (Гончар, М. Братусь, 1951, 41).
 +
3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Сл. Гр.); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Л. Укр., І, 1951, 361).
 +
ДЕРЖА́ВА, и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави(Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 152); // Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід’ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука.., 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Нагн., Пісня.., 1949, 64).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 248.
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
держава
 +
I д`ержава
 +
-и, ж., заст.
 +
1) Маєток, помістя, володіння.
 +
2) Міцність.
 +
3) Влада, керівництво.
 +
4) Один із символів влади монарха. Держава і скіпетр.
 +
 +
II держ`ава
 +
-и, ж.
 +
Апарат політичної влади в суспільстві. || Країна з таким апаратом політичної влади.
 +
••
 +
Держа́ва-рантьє́ — держава, яка розмістила значні капіталовкладення в інших країнах для отримання звідтиприбутку у вигляді процентів та дивідендів.
 +
Держа́ва транзи́ту — будь-які держави, через територію яких вантажі (товари та інші предмети) перевозятьсятранзитом з держав відправлення в держави призначення.
 +
 +
 +
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: держава.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: держава2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: держава3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| inZS7LU22xI}}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
 +
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
 +
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Поточна версія на 11:58, 19 квітня 2024

Державо, -ва, ср. То же, что и держава 1, а также вообще то, что помогаетъ держаться, удерживаться вмѣстѣ. Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити. Волч. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕ́РЖА́ВА, и, жін., заст. 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Серед самого осередка[острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 192).

2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Степан Васильченко, II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров'ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп'я, горобчик (Олесь Гончар, М. Братусь, 1951, 41).

3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Словник Грінченка); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка, I, 1951, 361). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248. Коментарі (0)

ДЕРЖА́ВА, и, жін. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Ленін, Коротка біографія, 1955, 152);

// Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід'ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука і життя, 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 64). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави».Кременч. у. 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. Хата. 139. За твоєї де́ржави як буде — побачимо. НВолынск. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДЕРЖА́ВА, и, ж., заст. 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Вовчок, І, 1955, 116); Серед самого осередка [острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Н.-Лев., IV, 1956, 192). 2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Вас., II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоров’ї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки — хлоп’я, горобчик (Гончар, М. Братусь, 1951, 41). 3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде — побачимо (Сл. Гр.); — Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Л. Укр., І, 1951, 361). ДЕРЖА́ВА, и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів, виникає і нове історичне явище — класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави(Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії, відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 152); // Країна з таким апаратом політичної влади. Будучи складовою і невід’ємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука.., 12, 1957, 1); Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Нагн., Пісня.., 1949, 64). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 248.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

держава I д`ержава -и, ж., заст. 1) Маєток, помістя, володіння. 2) Міцність. 3) Влада, керівництво. 4) Один із символів влади монарха. Держава і скіпетр.

II держ`ава -и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. || Країна з таким апаратом політичної влади. •• Держа́ва-рантьє́ — держава, яка розмістила значні капіталовкладення в інших країнах для отримання звідтиприбутку у вигляді процентів та дивідендів. Держа́ва транзи́ту — будь-які держави, через територію яких вантажі (товари та інші предмети) перевозятьсятранзитом з держав відправлення в держави призначення.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.


Ілюстрації

Держава.jpg Держава2.jpg Держава3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[1]