Відмінності між версіями «Штрикнути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Штрикнути, -кну, -неш, '''''гл. ''Однокр. отъ '''штрикати'''. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. ''Ото баб...)
 
 
(не показані 5 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Штрикнути, -кну, -неш, '''''гл. ''Однокр. отъ '''штрикати'''. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. ''Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є. ''Рудч. Ск. І. 53.  
 
'''Штрикнути, -кну, -неш, '''''гл. ''Однокр. отъ '''штрикати'''. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. ''Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є. ''Рудч. Ск. І. 53.  
 
[[Категорія:Шт]]
 
[[Категорія:Шт]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
штрикнути — ШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, чим і без дод. Однокр. до штрика́ти. Йому дуже хотілося штрикнути пальцем в оте чудне колесо (П. Автомонов); Григор шмагнув пужалном гнідого, штрикнув чалого, і віз погуркотів по груддю хутчіш (Є. Словник української мови у 20 томах)
 +
 +
штрикнути — штрикну́ти дієслово доконаного виду (Орфографічний словник української мови)
 +
 +
штрикнути — штри́кнути вколоти (ср, ст)|| = пштиґнути Лексикон львівський: поважно і на жарт штрикнути — ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) (па́льцем) кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. (Фразеологічний словник української мови)
 +
 +
штрикнути — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... (Словник синонімів української мови)
 +
 +
штрикнути — Штрикну́ти, -кну́, -кне́ш (Правописний словник Голоскевича (1929 р.))
 +
 +
штрикнути — ШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до штрика́ти. Йому дуже хотілося штрикнути пальцем в оте чудне колесо (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 37); Григор шмагнув пужалном гнідого, штрикнув чалого, і віз погуркотів по груддю хутчіш (Гуц. Словник української мови в 11 томах)
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 2554.jpeg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 2555.jpeg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 2556.jpeg |x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]]

Поточна версія на 10:17, 19 квітня 2024

Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є. Рудч. Ск. І. 53.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках штрикнути — ШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, чим і без дод. Однокр. до штрика́ти. Йому дуже хотілося штрикнути пальцем в оте чудне колесо (П. Автомонов); Григор шмагнув пужалном гнідого, штрикнув чалого, і віз погуркотів по груддю хутчіш (Є. Словник української мови у 20 томах)

штрикнути — штрикну́ти дієслово доконаного виду (Орфографічний словник української мови)

штрикнути — штри́кнути вколоти (ср, ст)|| = пштиґнути Лексикон львівський: поважно і на жарт штрикнути — ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) (па́льцем) кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. (Фразеологічний словник української мови)

штрикнути — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... (Словник синонімів української мови)

штрикнути — Штрикну́ти, -кну́, -кне́ш (Правописний словник Голоскевича (1929 р.))

штрикнути — ШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до штрика́ти. Йому дуже хотілося штрикнути пальцем в оте чудне колесо (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 37); Григор шмагнув пужалном гнідого, штрикнув чалого, і віз погуркотів по груддю хутчіш (Гуц. Словник української мови в 11 томах)

Ілюстрації

IMG 2554.jpeg IMG 2555.jpeg IMG 2556.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання