Відмінності між версіями «Ощажати»
(Створена сторінка: '''Ощажа́ти, -жа́ю, -єш, '''сов. в. '''ощади́ти, -джу́, -ди́ш, '''''гл. ''1) Беречь, сберегать, сберечь. ...) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ощажа́ти, -жа́ю, -єш, '''сов. в. '''ощади́ти, -джу́, -ди́ш, '''''гл. ''1) Беречь, сберегать, сберечь. ''Хліб на Петрівку ощажай. ''Ном. № 464. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. ''Царь Наливай не ощадить і брата. ''К. ЦН. 238. ''Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане. ''Лобод. | '''Ощажа́ти, -жа́ю, -єш, '''сов. в. '''ощади́ти, -джу́, -ди́ш, '''''гл. ''1) Беречь, сберегать, сберечь. ''Хліб на Петрівку ощажай. ''Ном. № 464. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. ''Царь Наливай не ощадить і брата. ''К. ЦН. 238. ''Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане. ''Лобод. | ||
[[Категорія:Ощ]] | [[Категорія:Ощ]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===Українські словники=== | ||
| + | ====[https://sum.in.ua/s/oshhadzhuvaty | ||
| + | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]==== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ОЩАДЖУВАТИ, ую, уєш і ОЩАДЖАТИ, аю, аєш, недок., ОЩАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Бережливо витрачати що-небудь; економити. Вікторія десь дістала півкухля води. Цією водою, ощаджуючи кожну крапельку, трохи помили руки Тамара й Божена (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 249); Хліб на Петрівку ощажай [ощаджай] (Номис, 1864, № 464); Він за тиждень ощадив п'ятку (Іван Франко, I, 1955, 96); | ||
| + | // Ставлячись до чого-небудь бережливо, оберігати ного, не давати йому зникнути. Власники крамниць поспішали спустити залізні штори на вітринах, щоб — про всякий випадок.. — ощадити свої крамничні багатства (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 13). | ||
| + | |||
| + | 2. Виявляючи співчуття, жаль, милосердя, не знищувати кого-небудь. [Мартіан:] Сину, вір, я ні свого життя не ощаджав би, ні вас, .. якби я знав, що то послужить вірі (Леся Українка, III, 1952, 301); [Шрам:] Та розкажи, справді, як те сталося, що тебе ляхи ощадили..? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 491). | ||
| + | |||
| + | ==Значення== | ||
| + | # економити | ||
| + | # оберігати. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" + | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Photo 5199817838007803975 x.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Економ 2.jpeg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == Див. також == | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Ох]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
Поточна версія на 13:05, 18 квітня 2024
Ощажа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. ощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. Ном. № 464. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. К. ЦН. 238. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане. Лобод.
Сучасні словники
Українські словники
====[https://sum.in.ua/s/oshhadzhuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]====
ОЩАДЖУВАТИ, ую, уєш і ОЩАДЖАТИ, аю, аєш, недок., ОЩАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм.
1. Бережливо витрачати що-небудь; економити. Вікторія десь дістала півкухля води. Цією водою, ощаджуючи кожну крапельку, трохи помили руки Тамара й Божена (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 249); Хліб на Петрівку ощажай [ощаджай] (Номис, 1864, № 464); Він за тиждень ощадив п'ятку (Іван Франко, I, 1955, 96); // Ставлячись до чого-небудь бережливо, оберігати ного, не давати йому зникнути. Власники крамниць поспішали спустити залізні штори на вітринах, щоб — про всякий випадок.. — ощадити свої крамничні багатства (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 13).
2. Виявляючи співчуття, жаль, милосердя, не знищувати кого-небудь. [Мартіан:] Сину, вір, я ні свого життя не ощаджав би, ні вас, .. якби я знав, що то послужить вірі (Леся Українка, III, 1952, 301); [Шрам:] Та розкажи, справді, як те сталося, що тебе ляхи ощадили..? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 491).
Значення
- економити
- оберігати.
Ілюстрації
|
|
