Ощажати
Ощажа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. ощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. Ном. № 464. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. К. ЦН. 238. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане. Лобод.
Сучасні словники
Українські словники
====[https://sum.in.ua/s/oshhadzhuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]====
ОЩАДЖУВАТИ, ую, уєш і ОЩАДЖАТИ, аю, аєш, недок., ОЩАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм.
1. Бережливо витрачати що-небудь; економити. Вікторія десь дістала півкухля води. Цією водою, ощаджуючи кожну крапельку, трохи помили руки Тамара й Божена (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 249); Хліб на Петрівку ощажай [ощаджай] (Номис, 1864, № 464); Він за тиждень ощадив п'ятку (Іван Франко, I, 1955, 96); // Ставлячись до чого-небудь бережливо, оберігати ного, не давати йому зникнути. Власники крамниць поспішали спустити залізні штори на вітринах, щоб — про всякий випадок.. — ощадити свої крамничні багатства (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 13).
2. Виявляючи співчуття, жаль, милосердя, не знищувати кого-небудь. [Мартіан:] Сину, вір, я ні свого життя не ощаджав би, ні вас, .. якби я знав, що то послужить вірі (Леся Українка, III, 1952, 301); [Шрам:] Та розкажи, справді, як те сталося, що тебе ляхи ощадили..? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 491).
Значення
- економити
- оберігати.
Ілюстрації
|
|
