Відмінності між версіями «Віртуальний музей»
| (не показано 33 проміжні версії 7 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}} | {{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}} | ||
| + | __NOTOC__ | ||
| + | __NOEDITSECTION__ | ||
| + | '''Віртуальний музей''' присвячено життю та творчості [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Бориса Грінченка]. | ||
| − | + | Письменник жив у Києві з 1902 по 1909 роки. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| + | 1906 року невтомний Борис Грінченко поспішав сквериком на Бульварно-Кудрявську, 10: тут розпочало роботу організоване й очолюване ним [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%C2%BB_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 «Товариство «Просвіта»] у Києві імені Т. Шевченка». | ||
| + | |||
| + | Повз жіночу торговельну школу (Бульварно-Кудрявська, 18/2) і Б. Грінченко, і його дружина [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Марія Загірня] – письменники-педагоги – проходили чи не щодня. І вулиці, і будинки цього київського району їх пам’ятають… Тож відкриття Музею в цьому приміщенні університету, що носить ім’я видатного діяча, освячено самим Грінченком. Про це та про інші факти з життєпису Б. Грінченка, історії будівлі та історії закладу, розповідає відвідувачам музейна експозиція. | ||
| + | |||
| + | З любов’ю і повагою до Великого Просвітителя підібрано музейні експонати та фонди музею. На стендах відтворено епоху Б. Грінченка, його короткий шевченківський вік і титанічну працю: Грінченка називали Людиною Повинності, навіть вважали, що «він більше працював, ніж жив» (М. Чернявський). | ||
| + | |||
| + | Життя Б. Грінченка означено різними місцями мешкання і праці: побачив світ на '''[[Віртуальний музей/Слобожанщина|Слобожанщині]]''' в батьковому хуторі Вільховий Яр під '''[[Віртуальний музей/Харків|Харковом]]'''; учителював на '''[[Віртуальний музей/Луганщина|Луганщині]]''' (тоді [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F Катеринославщина]); півтора року минули задля шматка хліба на '''[[Віртуальний музей/Херсон|Херсонщині]]''' в нудній праці статистика; видавничій роботі присвятив '''[[Віртуальний музей/Чернігів|чернігівський]]''' період життя; науковій – '''[[Віртуальний музей/Київ|київський]]'''; останні роки життя провів в '''[[Віртуальний музей/Італія|Італії]]'''. За цими місцями перебування Б. Грінченка і названі стенди-розділи Музею. | ||
| + | |||
| + | ===Онлайнові версії "Словаря української мови"=== | ||
| + | *[http://hrinchenko.com Спеціальний сайт словника] | ||
| + | *[http://r2u.org.ua/html/hrinchenko_pro.html Сайт-збірка українсько-російських словників] | ||
| + | *[http://slovopys.kubg.edu.ua Словопис] | ||
| + | == Розділи віртуального музею == | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Слобожанщина|Слобожанщина. Дитинство]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Харків|Харків. Становлення як вчителя]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Херсон|Херсон. Губернське земство]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Луганщина|Луганщина. Сім'я та школа]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Чернігів|Чернігів. Розквіт драматургії]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Київ|Київ. Робота над словником]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Італія|Італія. Останні роки життя]] | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Ми Грінченківці|Ми Грінченківці]] | ||
| + | |||
| + | *[[Поетична спадщина Бориса Грінченка в творчості українських композиторів]] | ||
| + | |||
| + | *[[Проект "Київський період життя та діяльності Бориса Грінченка"]] | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | *[http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/11/ Біографія Бориса Грінченка] | ||
| + | *[http://www.youtube.com/watch?v=bZMEtChtOeg&feature=player_detailpage Віртуальна подорож до меморіального музею Б.Д. Грінченка] | ||
| + | *[https://slovopys.kubg.edu.ua/ СловОпис] | ||
[[Категорія:Проекти]] | [[Категорія:Проекти]] | ||
| + | [[Категорія:Віртуальний музей]] | ||
Поточна версія на 14:26, 1 квітня 2024
|
Віртуальний музей присвячено життю та творчості Бориса Грінченка.
Письменник жив у Києві з 1902 по 1909 роки.
1906 року невтомний Борис Грінченко поспішав сквериком на Бульварно-Кудрявську, 10: тут розпочало роботу організоване й очолюване ним «Товариство «Просвіта» у Києві імені Т. Шевченка».
Повз жіночу торговельну школу (Бульварно-Кудрявська, 18/2) і Б. Грінченко, і його дружина Марія Загірня – письменники-педагоги – проходили чи не щодня. І вулиці, і будинки цього київського району їх пам’ятають… Тож відкриття Музею в цьому приміщенні університету, що носить ім’я видатного діяча, освячено самим Грінченком. Про це та про інші факти з життєпису Б. Грінченка, історії будівлі та історії закладу, розповідає відвідувачам музейна експозиція.
З любов’ю і повагою до Великого Просвітителя підібрано музейні експонати та фонди музею. На стендах відтворено епоху Б. Грінченка, його короткий шевченківський вік і титанічну працю: Грінченка називали Людиною Повинності, навіть вважали, що «він більше працював, ніж жив» (М. Чернявський).
Життя Б. Грінченка означено різними місцями мешкання і праці: побачив світ на Слобожанщині в батьковому хуторі Вільховий Яр під Харковом; учителював на Луганщині (тоді Катеринославщина); півтора року минули задля шматка хліба на Херсонщині в нудній праці статистика; видавничій роботі присвятив чернігівський період життя; науковій – київський; останні роки життя провів в Італії. За цими місцями перебування Б. Грінченка і названі стенди-розділи Музею.
Онлайнові версії "Словаря української мови"
Розділи віртуального музею
- Слобожанщина. Дитинство
- Харків. Становлення як вчителя
- Херсон. Губернське земство
- Луганщина. Сім'я та школа
- Чернігів. Розквіт драматургії
- Київ. Робота над словником
- Італія. Останні роки життя
