Відмінності між версіями «Віртуальний музей/Слобожанщина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Дитинство)
(вписану сучасну назву університету)
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}}
 
{{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}}
 
{|class="wikitable" style="font-weight:bold; font-size:14px; background-color:#d7fff1" width="100%"  
 
{|class="wikitable" style="font-weight:bold; font-size:14px; background-color:#d7fff1" width="100%"  
−
|[[Мовчун Антоніна Іванівна]]. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка
+
|[[Мовчун Антоніна Іванівна]]. Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
 
|}
 
|}
 
__NOTOC__
 
__NOTOC__
Рядок 14: Рядок 14:
 
Майже позбавлений дитячого товариства, Борис любив ліс. Навчившись читати в шестилітньому віці, брав книги й залазив у лісові хащі. У батьковій бібліотеці були занадто серйозні книги: твори [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%82 В.Скотта], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%B4%D0%B5_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%8C%D1%97 Альфреда де Віньї], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%94%D1%8E%D0%BC%D0%B0_%28%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%29 Дюма-батька], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%93%D1%8E%D0%B3%D0%BE Віктора Гюго], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 М.Гоголя], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD О.Пушкіна] та ін. У спогадах батька знаходимо цікаві епізоди з дитячих літ сина. Дмитро Якович розповідає, що Борис не минав жодної книги, «накидався на них і заглиблювався в читання. Цікавився газетами, робив на них свої помітки». На сьомому році почав писати вірші та випускати свою «[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%8C%D1%91%D0%B7%D0%BD%D1%8B%D0%B9 курйозну]» газету, в якій від дотепного й саркастичного Бориса діставалося всім. Родичі та знайомі дивувалися: дев’ятилітній хлопчик живе в лісі, без ровесників, а такий розвинений і розумний.
 
Майже позбавлений дитячого товариства, Борис любив ліс. Навчившись читати в шестилітньому віці, брав книги й залазив у лісові хащі. У батьковій бібліотеці були занадто серйозні книги: твори [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%82 В.Скотта], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%B4%D0%B5_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%8C%D1%97 Альфреда де Віньї], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%94%D1%8E%D0%BC%D0%B0_%28%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%29 Дюма-батька], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%93%D1%8E%D0%B3%D0%BE Віктора Гюго], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 М.Гоголя], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD О.Пушкіна] та ін. У спогадах батька знаходимо цікаві епізоди з дитячих літ сина. Дмитро Якович розповідає, що Борис не минав жодної книги, «накидався на них і заглиблювався в читання. Цікавився газетами, робив на них свої помітки». На сьомому році почав писати вірші та випускати свою «[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%8C%D1%91%D0%B7%D0%BD%D1%8B%D0%B9 курйозну]» газету, в якій від дотепного й саркастичного Бориса діставалося всім. Родичі та знайомі дивувалися: дев’ятилітній хлопчик живе в лісі, без ровесників, а такий розвинений і розумний.
  
−
Сьогодні в цьому селі мало хто й пам’ятає прізвище Літарєвих. А місцину Вільховий Яр чомусь відносять до села Руські Тишки, хоч малого Бориса батьки охрестили в Архангело-Михайлівському храмі села Борщеве. І той храм зберігся понині. Його настоятель отець Ілля за допомогою старожилів вже й місцину серед лісу знайшов, те обійстя, де стояла на хуторі хата батьків.  
+
Сьогодні місцину Вільховий Яр чомусь відносять до села Руські Тишки, хоч малого Бориса батьки охрестили в Архангело-Михайлівському храмі села Борщеве. І той храм зберігся понині. Його настоятель отець Ілля за допомогою старожилів вже й місцину серед лісу знайшов, де колись стояла на хуторі хата Борисових батьків.  
  
−
Літературний хист Борис успадкував, очевидно, теж від своїх предків. Його рідна бабуся по батькові – двоюрідна сестра основоположника української прози [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Г.Ф.Квітки-Основ’яненка].  
+
Літературний хист Борис успадкував, очевидно, теж від своїх предків. Його рідна бабуся по батькові – двоюрідна сестра основоположника української прози [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Г.Ф.Квітки-Основ’яненка]. У родині пишалися цим, як і знайомством із ректором Харківського університету, байкарем [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA-%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 П.П.Гулаком-Артемовським].  
  
−
На любов до мистецтва і творчу вдачу Бориса вплинули, мабуть, і ті віддалені родинні зв’язки, в яких перебували дід письменника та художник [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D0%B2%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Айвазовський]. У родині пишалися цим, як і знайомством із ректором Харківського університету, байкарем [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA-%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 П.П.Гулаком-Артемовським].
+
Борис здобув гарну домашню освіту – спочатку його навчав батько. До вступу в гімназію готував репетитор, студент Харківського університету К. Філіп'єв, який виявився членом підпільної організації народників. Побачивши переконання сина, батько відмовився від репетитора, але було вже пізно: свій вплив на хлопчика той зробив.
−
 
+
−
Борис здобув гарну домашню освіту – спочатку його навчав батько. До вступу в гімназію готував репетитор, студент Харківського університету, який виявився членом підпільної організації народників. Побачивши зміни в поглядах сина, батько відмовився від репетитора, але було вже запізно: свій вплив на хлопчика той зробив.
+
  
 
==Фото==
 
==Фото==

Поточна версія на 23:25, 8 лютого 2024

Головна Координатори Обговорення Новини
Мовчун Антоніна Іванівна. Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Слобожанщина

«Слобожанщина» (1863 –1875 рр.) представляє дитинство Бориса. Його батько – нащадок козацького роду. Прадід письменника, козак Грінченко, в селі Межиріччя (під Харковом) так затято й самотньо виступив проти закріпачення селян, що був покараний нагаями й закутий в кайдани. А дід Бориса, Яків Іванович Грінченко, поручик, сотник Сумського полку, вірною службою царю й отєчеству заслужив звання потомственого дворянина.

Дитинство

Краєвид

Батько Дмитро Якович – збіднілий дворянин, відставний штабс-ротмістр, – мав усього 19 десятин землі, більшу частину якої займав ліс. Борис – старший син, окрім нього було ще четверо дітей. Хлопчик дуже любив свою маму, допомагав їй няньчити молодших братика й сестричок.

Батькова хата стояла на пагорбі, внизу – ставок, водяний млин. А далі – ліс. Бувало, що й вовки забігали на подвір’я. Одного разу малий Бусик хотів погладити вовка, сплутавши з собакою. Хтозна що й було б, якби не побачила мама та й не наробила крику…

Майже позбавлений дитячого товариства, Борис любив ліс. Навчившись читати в шестилітньому віці, брав книги й залазив у лісові хащі. У батьковій бібліотеці були занадто серйозні книги: твори В.Скотта, Альфреда де Віньї, Дюма-батька, Віктора Гюго, М.Гоголя, О.Пушкіна та ін. У спогадах батька знаходимо цікаві епізоди з дитячих літ сина. Дмитро Якович розповідає, що Борис не минав жодної книги, «накидався на них і заглиблювався в читання. Цікавився газетами, робив на них свої помітки». На сьомому році почав писати вірші та випускати свою «курйозну» газету, в якій від дотепного й саркастичного Бориса діставалося всім. Родичі та знайомі дивувалися: дев’ятилітній хлопчик живе в лісі, без ровесників, а такий розвинений і розумний.

Сьогодні місцину Вільховий Яр чомусь відносять до села Руські Тишки, хоч малого Бориса батьки охрестили в Архангело-Михайлівському храмі села Борщеве. І той храм зберігся понині. Його настоятель отець Ілля за допомогою старожилів вже й місцину серед лісу знайшов, де колись стояла на хуторі хата Борисових батьків.

Літературний хист Борис успадкував, очевидно, теж від своїх предків. Його рідна бабуся по батькові – двоюрідна сестра основоположника української прози Г.Ф.Квітки-Основ’яненка. У родині пишалися цим, як і знайомством із ректором Харківського університету, байкарем П.П.Гулаком-Артемовським.

Борис здобув гарну домашню освіту – спочатку його навчав батько. До вступу в гімназію готував репетитор, студент Харківського університету К. Філіп'єв, який виявився членом підпільної організації народників. Побачивши переконання сина, батько відмовився від репетитора, але було вже пізно: свій вплив на хлопчика той зробив.

Фото

Церква де хрестили
Свідоцтво, сторінка 1
Свідоцтво, сторінка 2
Батько
Мати

Див. також

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Віртуальний_музей/Слобожанщина&oldid=377804