Відмінності між версіями «Адзуски!»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]=== | ===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]=== | ||
Shoo! | Shoo! | ||
| Рядок 66: | Рядок 45: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Ад]] | [[Категорія:Ад]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 17:03, 22 червня 2023
Зміст
Словник Грінченка
Адзу́ски! = Дзуски!
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЗУСЬ, ДЗУСЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУСКИ, виг., фам.
- Крик, яким відганяють котів;
- перен. Годі, зась.
// [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Іван Франко, IX, 1952, 419); // Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб! Дзуськи! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 256); // — Думаєш, як паспорта дали, так вже і кричати на все горло можна? Дзуськи! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 16); // Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми.! А дзус, недоріки! (Тарас Шевченко., 1, 1951, 299); // [Яциха:] Сватай Гальку, дзуски, бісе,.. дармовісе!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 100).
Іноземні словники
Oxford dictionary
Shoo! exclamation
- a word said to frighten or drive away a person or animal:
‘Shoo,’ said Mrs Beavis to her girls, and the passage emptied
- verb (shoos, shooing, shooed)
[with object and adverbial of direction]
- make (a person or animal) go away by waving one’s arms at them, saying ‘shoo’, or otherwise acting in a discouraging manner:
I went to comfort her but she shooed me away Origin: a natural exclamation: first recorded in late Middle English. The verb use dates from the early 17th century
Cambridge dictionary
Shoo! said to animals or children to make them go away: "Shoo!" she shouted at the cat.
OneLook Dictionary
NTERJECTION: Used to frighten away animals or birds. TRANSITIVE VERB: shooed, shoo·ing, shoos To drive or frighten away by or as if by crying "shoo."
Ілюстрації
Цікаві фактидзусь
|
