Відмінності між версіями «Віртуальний музей/Херсон»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Херсон)
 
(не показані 8 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
{||cellpadding="1" style="margin-bottom:5 px;"
+
{{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}}
−
|style="text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:#66cdaa; border:1px solid #AAAAAA; border-right:1; -moz-border-radius:10px" |
+
{|class="wikitable" style="font-weight:bold; font-size:14px; background-color:#d7fff1" width="100%"  
−
{|border="0" cellpadding="5"
+
|[[Мовчун Антоніна Іванівна]]. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка
−
|- style="background-color:#d7fff1; text-align:center;" |
+
−
|<FONT face="Courier New" size="3"> [[Віртуальний музей|Головна]]</font>
+
−
|<FONT face="Courier New" size="3">[[Віртуальний музей/Координатори|Координатори]]</font>
+
−
|<FONT face="Courier New" size="3">[[Обговорення:Віртуальний музей|Обговорення]]</font>
+
−
|<FONT face="Courier New" size="3">[[Віртуальний музей/Новини|Новини]]</font>
+
 
|}
 
|}
−
|}
+
__NOTOC__
−
<p style="text-align:right; font-weight:bold">Антоніна Мовчун. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка</p>
+
 
=Херсон=
 
=Херсон=
 
[[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]]
 
[[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]]
−
'''Херсонський період (1885– 1887рр.) Б.Грінченка – півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до Т.Зіньківського написав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (І, 32303).''
+
'''Херсонський період (1885– 1887 рр.) у житті Б. Грінченка тривав усього півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т. Зіньківського] писав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (ІР НБУВ, ф. І, од. зб. 32303).''
−
Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник стомлювався від нудної канцелярщини.  
+
Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник постійно почувався втомленим канцелярщиною.  
  
−
''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у «Щоденнику». Це невеликий блокнот, на обкладинці якого написано “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Фотокопія Херсонського щоденника розміщена в вітрині. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.  
+
''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у т. зв. «Херсонському Щоденнику». Це невеликий блокнот із написом на обкладинці “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.  
  
−
На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник назвав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886 ), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „ Из уст народа”. Рецензування альманаху „Степ Херсонський” (фото обкладинки) навіяло йому сюжет драматичного твору „Степовий гість”. В Херсонщині починається його листування з І. Франком і співпраця з журналом “Зоря” (фото обкладинки).
+
На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник називав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „Из уст народа”. Рецензування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85 альманаху] [http://web.znu.edu.ua/pu/articles/244.pdf „Степ Херсонський”] навіяло йому сюжет драматичного твору [http://www.library.lg.ua/grin/text/stepiviy.txt „Степовий гість”]. В цей же час розпочинається його листування з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Франком] і співпраця з журналом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F_%28%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%29 “Зоря”]. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина. Влітку 1887 року Грінченко залишив Херсон назавжди.
  
−
Влітку 1887 року Грінченко назавжди залишив Херсонщину. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина.  
+
Михайло Лободовський порекомендував його відомій харківській просвітниці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Христині Алчевській] на посаду вчителя школи, якою та опікувалася.  
  
−
Борис знову шукає посади. Михайло Лободовський рекомендує його відомій харківській просвітниці Христині Алчевській (на фото).
+
Розпочався новий етап, плідний педагогічної діяльності Бориса Грінченка на Луганщині – Катеринославський.
−
 
+
−
Розпочинається новий етап його педагогічної діяльності – катеринославський
+
  
 
==Фото==
 
==Фото==
Рядок 31: Рядок 23:
 
|[[Файл:PB107808.jpg|200px|thumb|left|Марія]]
 
|[[Файл:PB107808.jpg|200px|thumb|left|Марія]]
 
|}
 
|}
 +
 +
 +
==Див. також==
 +
*[[Віртуальний музей/Слобожанщина|Віртуальний музей: Слобожанщина]]
 +
*[[Віртуальний музей/Харків|Віртуальний музей: Харків]]
 +
*[[Віртуальний музей/Луганщина|Віртуальний музей: Луганщина]]
 +
*[[Віртуальний музей/Чернігів|Віртуальний музей: Чернігів]]
 +
 +
 +
[[Категорія:Віртуальний музей]]

Поточна версія на 18:43, 1 червня 2023

Головна Координатори Обговорення Новини
Мовчун Антоніна Іванівна. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Херсон

Сторінка щоденника

Херсонський період (1885– 1887 рр.) у житті Б. Грінченка тривав усього півтора роки. Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до Т. Зіньківського писав: “Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (ІР НБУВ, ф. І, од. зб. 32303). Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник постійно почувався втомленим канцелярщиною.

“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”, – писав він у т. зв. «Херсонському Щоденнику». Це невеликий блокнот із написом на обкладинці “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.

На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник називав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „Из уст народа”. Рецензування альманаху „Степ Херсонський” навіяло йому сюжет драматичного твору „Степовий гість”. В цей же час розпочинається його листування з І. Франком і співпраця з журналом “Зоря”. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина. Влітку 1887 року Грінченко залишив Херсон назавжди.

Михайло Лободовський порекомендував його відомій харківській просвітниці Христині Алчевській на посаду вчителя школи, якою та опікувалася.

Розпочався новий етап, плідний педагогічної діяльності Бориса Грінченка на Луганщині – Катеринославський.

Фото

Борис
Донька
Марія


Див. також

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Віртуальний_музей/Херсон&oldid=367565