|
|
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | [[Категорія:Словарь української мови]] | | [[Категорія:Словарь української мови]] |
| − | <big>'''Намалюва́ти'''</big> -лю́ю, -єш, гл. 1) Написать (красками), нарисовать. Твоє біле личко да й намалювать. Чуб. гарний, як намальований. Очень красивъ. ходить було, як намальована. Очень хорошо одѣвается.
| |
| − | 2) Изобразить картину въ словахъ. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергілій намалює. (Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 465..)
| |
| − |
| |
| − | ===== Сучасні українські словники =====
| |
| − |
| |
| − | '''НАМАЛЮВАТИ''', юю, юєш, перех. Док. до малювати. Випросивши в когось шматочок сірого .. паперу, розірвав [дід Кияшко] його на рівні мініатюрні шматочки й намалював справжні картини (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 119); Просто, але яскраво намалювала [жінка-делегатка] картину хвороб, недоїдання, холоду, злиднів, з якими воно [місто] веде боротьбу (Василь Еллан, II, 1958, 9); Ждеш та ждеш бувало звісточки від Семенка. Поки поштаря виглядаєш, чого не передумаєш, яких страхіть не намалюєш собі! (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 187); * Образно. Мороз намалював узори на вікні (Олесь Донченко, V, 1957, 359); * У порівняннях. Всього надбала стара мати. Саму тебе мов намалювала, Хоч молись перед тобою (Тарас Шевченко, II, 1953, 10). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, C.19, 1974. http://sum.in.ua/s/nabrid)
| |
| − | '''Намалювати''' -ю́ю, -ю́єш, перех. Док. до малювати.( Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. http://ukrainian_explanatory.academic.ru/33028/)
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Https://www.youtube.com/watch?v=-w bjbYZ14]]
| |
