На-послі́док

На-послі́док, нар. На-послідок. Въ концѣ.

1) Наприкінці, в кінці. На-послідок прийшов і вчитель.

2) Зрештою, остаточно. На-послідок погодився на все.

Ум. На-послі́дочок.

Джерело: Словник української мови Б. Грінченка. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 511.

Зміст

Тлумачення слова у сучасних словниках Наприкінці, в кінці; зрештою. розм. Остаточно, підсумовуючи.

Напри́кінці, нар. В кінці подій чи тексту. Зрешта́, нар. Остаточно, в підсумку.