|
|
(не показано одну проміжну версію цього учасника) |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | === Катарсис === | + | ==Посилання== |
− | | + | *'''[[«Словарь української мови»|Основна стаття]]''' |
− | '''''Катарсис''''' (лат.), від грецького Κάθαρσις Katharsis, що означає «очищення» (також дослівно від давньогрецького герундію καθαίρειν, що транслітерується як kathairein «очищати» та прикметника katharos «чистий» давньогрецький та сучасний καθαρός) — це раптовий емоційний зрив або кульмінація, що являє собою приголомшливі почуття великого жалю, смутку, сміху або будь-якої екстремальної зміни емоцій, що призводить до оновлення, відновлення та оживлення. Термін «катарсис» використовувався Аристотелем у філософському сенсі, щоб описати вплив музики та трагічної драми на аудиторію. | + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8 Словник Грінченка - Вікіпедія] |
− | | + | *[http://hrinchenko.com/spisok/bukva/a-1.html Словник Грінченка он-лайн] |
− | https://artifex.ru/wp-content/uploads/2019/05/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0-600x315.jpg
| + | |
− | | + | |
− | Catharsis
| + | |
− | https://www.britannica.com/art/catharsis-criticism
| + | |
− | | + | |
− | Основи теорії драми були закладені в творі Аристотеля "Поетика", де вчений розглядав питання походження драми, і трагедії зокрема. Трагедія, на його думку, "є відтворенням дії серйозної і закінченої, [що має певну величину, мову, яка дає насолоду], відтворення дією, а не розповіддю (на відміну від епосу), за допомогою жалю і страху досягає афекту".
| + | |
− | | + | |
− | https://www.psychologos.ru/images/1_1435316844.jpg ''Арістотель''
| + | |
− | | + | |
− | У структурі трагедії Аристотель розрізняє таких шість обов'язкових елементів, як фабула, характери, думки, словесне вираження, музикальна композиція, сценічна обстановка. Найважливішим серед них учений вважав фабулу — "початок і ніби душу трагедії". Аристотель обґрунтовує вчення про катарсис (очищення), що тісно пов'язується з його поглядами на високе суспільне й естетичне значення мистецтва й літератури, на їхню активну роль у громадському житті. Аристотель вважав, що художній твір, і передовсім трагедія, викликаючи певні почуття (жаль, страх), примушує вболівати за чуже горе - це і призводить очищення людської душі.
| + | |
− | | + | |
− | У Новому час вчення про катарсис викликало чимало тлумачень, які можна звести до двох основних напрямів. Одні (Лессінг, Гегель) тлумачили катарсис у моральному розумінні — "трагедія ошляхетнює почуття", а друге тлумачення (Бернайс) шукає походження вчення про катарсис у медичній сфері, де суть катарсису полягає в збудженні афектів з метою їхнього розрядження. "Катарсис" Аристотеля близький до "медичного" тлумачення.
| + | |