Відмінності між версіями «Квітина»
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
[[Файл:Https://www.youtube.com/embed/zwTWD lTPZA|міні|Квітка. Що таке квітка?]] | [[Файл:Https://www.youtube.com/embed/zwTWD lTPZA|міні|Квітка. Що таке квітка?]] | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | <iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/zwTWD_lTPZA" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen></iframe> | |
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 19:38, 12 квітня 2023
Квіти́на, -ни, ж. Одинъ цвѣтокъ. Ось я принесла тобі сорочечку і тую квітину з стьожок..., сьогодня моє вінчання. О. 1862. VIII. 25. Ум. Квітиночка. А дитиночка як квітиночка. Грин. III. 337.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КВІТКА, и, жін.
1. Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; звичайно має різне забарвлення та приємний запах. Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби, синів ранній степовий сон (Нечуй-Левицький, II, 1956, 215); Понуро дивився Варчук на білу квітку деревію, по якій сонно повзала оса (Михайло Стельмах, II, 1962, 137); * Образно. Пролунав постріл.. У синій високості розпускалася біла квітка вибуху (Олесь Гончар, I, 1954, 386); * У порівняннях. Леся почервоніла.., як повна квітка в траві (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 83); І юнак розкривсь як квітка і почав розповідати — про своє велике горе (Павло Тичина, II, 1957, 19); // Ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом. У мене в хаті щодня свіжий букет з літніх квіток (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); Жасмин, гвоздики і троянди. Кімната тоне у квітках (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 47); // Ботанічна назва органу розмноження в голонасінних і покритонасінних рослин. Деякі види, як-от верба козяча або коноплі, роздільно-статеві й дводомні: на одних рослинах утворюються тільки чоловічі, на інших тільки жіночі квітки (Бджоли, 1955, 97).
2. Трав'яниста рослина, що має на кінці стебла утворення, яке складається із серцевини й пелюсток навколо неї. У їх хаті інша сім'я домувала, господарювала.., у городі інші квітки позасіювані були цієї весни... (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Степ щодалі ставав чарівнішим. Уся поверхня землі здавалася зелено-золотим океаном, на якому розбризкано мільйони різних квіток (Олександр Довженко, I, 1958, 226).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 135.
Ілюстрації
Медіа
<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/zwTWD_lTPZA" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen></iframe>
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет журналістики}}}]]