Відмінності між версіями «Бівпушок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
'''Бівпушок, -шка,''' ''м.'' Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
+
'''Бівпушок''' ''(те саме, що і [[підбіль]])'' - багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10—25 см, з повзучим гіллястим кореневищем, з родини [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96 складноцвітих].  
 +
 
 +
Навеснi з кореневища виростають квiтковi стебла до 30 см заввишки, з яйцеподібно-ланцетними, гострими листками. Прикореневi листки розвиваються пiсля цвiтiння. Листки зверху голi, зiсподу - бiлоповстянi. Квiтки золотаво-жовтi, в одиничних пониклих кошиках. Цвiте у березнi - квiтнi. Плід - сiм'янка. Наприкінці цвітіння з’являються довгочерешкові листки, спочатку з обох боків, пізніше тільки з нижнього боку, опушені.
 +
 
 +
Росте на глинистих схилах ярів, каналів і піщаних грунтах біля річок, на відкритих місцях.
 +
 
  
 
[[Категорія:Бі]]
 
[[Категорія:Бі]]
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
'''Бівпушок, -шка,''' ''м.'' Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
 +
 
 +
==Використання в медицині==
 +
Для виготовлення лiкарських форм заготовляють листя i квiтковi кошики.
 +
Листях мiстить глiкозиди, флавоноїди, сапонiни, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, вiтамiни.
 +
Галеновi препарати використовують як вiдхаркуваль-ний, протизапальний, потогiнний, жовчогiнний та спазмолiтичний засiб. У народнiй медицинi застосовують при трахеїтах, бронхiтах, бронхiальнiй астмi. Свiжий сік п'ють при холециститах, гепатитах. Свiжi листки прикладають до наривiв, інфікованих ран, виразок. Порошком iз висушеного листя присипають рани. Настоєм пiдбiлу миють волосся при лупi та свербiннi шкiри.
 +
Внутрiшньо - настiй листя підбілу (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день за годину до прийому їжі.
 +
Зовнiшньо - настiй (2 ст ложки сировини на 500 мл окропу) служить для примочок, спринцювань, миття голови при лупi. Подрiбненi свiжi листки накладають на зовнiшнi пухлини.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 13: Рядок 26:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
'''[[Підбіль]]'''
  
==Джерела та література==
+
'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%B9-%D0%BC%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%85%D0%B0 Мати-й-мачуха]'''
 
+
==Зовнішні посилання==
+
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2022 року]]
 
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Версія за 02:08, 11 грудня 2022

Бівпушок (те саме, що і підбіль) - багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10—25 см, з повзучим гіллястим кореневищем, з родини складноцвітих.

Навеснi з кореневища виростають квiтковi стебла до 30 см заввишки, з яйцеподібно-ланцетними, гострими листками. Прикореневi листки розвиваються пiсля цвiтiння. Листки зверху голi, зiсподу - бiлоповстянi. Квiтки золотаво-жовтi, в одиничних пониклих кошиках. Цвiте у березнi - квiтнi. Плід - сiм'янка. Наприкінці цвітіння з’являються довгочерешкові листки, спочатку з обох боків, пізніше тільки з нижнього боку, опушені.

Росте на глинистих схилах ярів, каналів і піщаних грунтах біля річок, на відкритих місцях.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.

Використання в медицині

Для виготовлення лiкарських форм заготовляють листя i квiтковi кошики. Листях мiстить глiкозиди, флавоноїди, сапонiни, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, вiтамiни. Галеновi препарати використовують як вiдхаркуваль-ний, протизапальний, потогiнний, жовчогiнний та спазмолiтичний засiб. У народнiй медицинi застосовують при трахеїтах, бронхiтах, бронхiальнiй астмi. Свiжий сік п'ють при холециститах, гепатитах. Свiжi листки прикладають до наривiв, інфікованих ран, виразок. Порошком iз висушеного листя присипають рани. Настоєм пiдбiлу миють волосся при лупi та свербiннi шкiри. Внутрiшньо - настiй листя підбілу (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день за годину до прийому їжі. Зовнiшньо - настiй (2 ст ложки сировини на 500 мл окропу) служить для примочок, спринцювань, миття голови при лупi. Подрiбненi свiжi листки накладають на зовнiшнi пухлини.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Див. також

Підбіль

Мати-й-мачуха