Бівпушок

Бівпушок (те саме, що і підбіль) - багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10—25 см, з повзучим гіллястим кореневищем, з родини складноцвітих.

Навеснi з кореневища виростають квiтковi стебла до 30 см заввишки, з яйцеподібно-ланцетними, гострими листками. Прикореневi листки розвиваються пiсля цвiтiння. Листки зверху голi, зiсподу - бiлоповстянi. Квiтки золотаво-жовтi, в одиничних пониклих кошиках. Цвiте у березнi - квiтнi. Плід - сiм'янка. Наприкінці цвітіння з’являються довгочерешкові листки, спочатку з обох боків, пізніше тільки з нижнього боку, опушені.

Росте на глинистих схилах ярів, каналів і піщаних грунтах біля річок, на відкритих місцях.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.

Використання в медицині

Для виготовлення лiкарських форм заготовляють листя i квiтковi кошики. Листях мiстить глiкозиди, флавоноїди, сапонiни, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, вiтамiни. Галеновi препарати використовують як вiдхаркуваль-ний, протизапальний, потогiнний, жовчогiнний та спазмолiтичний засiб. У народнiй медицинi застосовують при трахеїтах, бронхiтах, бронхiальнiй астмi. Свiжий сік п'ють при холециститах, гепатитах. Свiжi листки прикладають до наривiв, інфікованих ран, виразок. Порошком iз висушеного листя присипають рани. Настоєм пiдбiлу миють волосся при лупi та свербiннi шкiри. Внутрiшньо - настiй листя підбілу (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день за годину до прийому їжі. Зовнiшньо - настiй (2 ст ложки сировини на 500 мл окропу) служить для примочок, спринцювань, миття голови при лупi. Подрiбненi свiжi листки накладають на зовнiшнi пухлини.

Ілюстрації

Див. також

Підбіль

Мати-й-мачуха