Відмінності між версіями «Заєць»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показано 22 проміжні версії 6 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%94%D1%86%D1%8C ЗА́ЄЦЬ, зайця, чол.] (Lepus)''' — рід ссавців родини зайцевих (Leporidae). Рід містить 32 види, поширених по всьому світу, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год. |
| − | + | ==Визначення== | |
| − | + | '''1.''' Невеликий [http://sum.in.ua/s/polokhlyvyj полохливий] звірок родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми І ногами і довгими вухами. Менш цінне хутро (ніж білки) дають зайці, з яких використовується і м'ясо (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 148); Полохливий заєць і пенька боїться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 213); [Тетяна:] Ви себе рівняєте з Іосифом? Далеко куцому до зайця! (Іван Котляревський, II, 1953, 51); На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць, стрибнув раз, вдруге, зупинився навпроти Романа, нашорошив вуха, повернув голову вбік, і тільки тоді помітив людину, і аж залопотів у кущах (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); ''<font color="green">У порівняннях</font>. Василь.. мерщій, як заєць той, вискочив з-забур'яну і побіг до хати (Панас Мирний, IV, 1955, 124); Андрієві треба щось одповісти, та язик, полохливий, як заєць, тіка кудись в горло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);'' | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | '''//''' <font style="color:#00C993">розм.</font> Заяче хутро; | |
| − | + | '''//''' <font style="color:#00C993">розм.</font> Заяче м'ясо. | |
| − | ''' | + | '''▲ Заєць-біляк''' — заєць, який узимку змінює рудувато-сіре забарвлення шерсті на біле. Заєць-біляк.. заселяв значні простори в тундрі (Посібник з зоогеографії, 1956, 90); '''Заєць-русак''' — сірий заєць. У більш південних, безлісних областях живе заєць-русак. Він більший за біляка і відрізняється від нього забарвленням ''(Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 149)''; '''Земляний заєць''' — те саме, що тушканчик; '''Морський заєць''' — вид тюленя, що родиться в Білому морі. |
| − | + | '''♦ Від (од, у) зайця [відняв, приніс і т. ін.]'''; '''Випрохав у зайця''' — про гостинець, принесений або привезений дітям з поля, з подорожі і т. ін. Дітвора страх любила Пріську. Вона завжди уміла з нею обійтися; то, дивись, шматочок хлібця принесе і дає: — Це від зайця відняла, — скаже (Панас Мирний, III, 1954, 35); А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він од зайця (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 37); Завжди батько, вернувшись з поля, казав нам, що або відняв, або випрохав у зайця по шматочку хлібця, нам на гостинець (Збірник про Кропивницького, 1955, 14); '''За двома зайцями ганяти (бігти, полювати''' і т. ін.) — намагатися одночасно здобути успіх у двох різних починаннях, справах і т. ін. Не раз вже за двома зайцями ти ганяв, Зате ж ні одного, Гонившись, не піймав; Не раз ти жаловав [жалував] ухналиків стареньких, Зате ж ти скільки вже згубив підків новеньких (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 60); '''Убивати (убити) двох зайців (два зайці)''' — одночасно робити дві справи. Ярошенко почував себе переможцем.. Так би мовити — два зайці вбив — і попові на хвіст наступив, і хату-читальню для села відвоював (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 202); '''Як солоного зайця (ганяти)''' кого — не давати перепочинку кому-небудь. — Клопітна тільки служба. Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця (Панас Мирний, III, 1954, 197). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | '''2.''' розм. Безквитковий пасажир або глядач у театрі, кіно і т. ін. Люся потайки зітхає: — Хоч два рази перевір, — не зустрінеться тут «заєць» — безбілетний пасажир! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 15); * Образно. [Мося:] Ви думаєте, що робите революцію? Аякже. Ви їдете зайцями, от і все. А революцію ми вже без вас зробили (Іван Микитенко, I, 1957, 104). | |
| − | + | '''3.''' розм., рідко. Те саме, що [http://sum.in.ua/s/zajchyk зайчик] 2. Весною, прокинувшись вранці, коли.. сонце напускало повну кімнату світляних Зайців, хлоп'ята радісно гули один одному через вулицю, даючи знати, що я, мовляв, уже встав (Олесь Гончар, IV, 1960, 78). | |
| − | + | ==Походження слова «заєць»== | |
| − | + | Українське слово «заєць» походить від прасл. *zаjęсь. Щодо походження цього слова висувають дві основні версії. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | == | + | |
| − | + | За першою версією, це слово походить від пра-і.є. *ghei- («плигати», «скакати») і є спорідненим з дав.-інд. háуаs («кінь») і jíhītē («підскакує», «летить»), вірм. Ձի, дзі («кінь»), лит. žáisti («плигати», «стрибати»), і можливо з лат. haedus («цап»), гот. gaits («коза»), лит. zuĩkis («заєць»). Первісне значення — «плигун», «стрибунець». | |
| + | Згідно з другою версією, *zаjęсь походить від давнішої форми *zьjajьnьсь, утвореної з праслов'янського *zьjajǫ («зяю», «зіяю») — через наявність у нього роззявленої, «зяючої» верхньої губи або через те, що заєць спить з відкритими очима. Форма *zаjęсь утворилася стягненням *zьjaj-ьnь-сь, носовий голосний *ę утворився зі сполучення *ьn. | ||
| + | Непереконливими є порівняння слов'янського «заєць» з лит. žаĩbаs («блискавка») або з грец. γαἶα («земля»). | ||
| + | == Спосіб життя == | ||
| + | [[Файл:Гніздо_зайця.jpg|ліворуч|міні|Гніздо зайця в сосновому лісі]] | ||
| + | Зайці живуть поодинці або парами. На відміну від [http://sum.in.ua/s/krolyk кроликів], зайці не риють нір, а споруджують гнізда в невеликих ямках. Зайченята народжуються розвиненими, з [http://sum.in.ua/s/khutro хутром] і розплющеними [[очі|очима]], і мати залишається з ними всього 5-6 днів, а потім лише іноді відвідує їх, через що багато зайченят гине від ворогів. [[Зір]] зайців слабкий, [[нюх]] добрий, [[слух]] чудовий; беззахисність стосовно численних ворогів (людина, [[хижацтво|хижі]] ссавці і птахи) робить їх украй боязливими; проте, переконавшись у власній безпеці, зайці стають іноді украй зухвалими. | ||
| + | [[Файл:Зайці_бьються.jpg|thumb|right|Зайці сірі, що б'ються]] | ||
| + | Навесні самці запекло змагаються за самок: встають на задні лапи і б'ють один одного передніми. При цьому вони сміливішають, і тоді їх часто можна побачити. | ||
| + | <br> | ||
| + | <br> | ||
| + | <br> | ||
| + | <br> | ||
| + | <br> | ||
| + | == Зайці в Україні == | ||
| + | На території [[Україна|України]] поширені два види: | ||
| + | * <font style="color:#A020F0">Заєць сірий</font>, або заєць європейський, або русак (''Lepus europaeus'') — відносно звичайний, | ||
| + | * <font style="color:#A020F0">Заєць білий</font>, або заєць-білик, або біляк (''Lepus timidus'') — рідкісний в межах України. | ||
| − | + | Обидва ці види є традиційними об'єктами полювання і у більшості регіонів — головними з них. Через малу чисельність в Україні зайця білого, цей вид внесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]], проте в зимовий час, коли проводяться полювання, ці два види слабко розрізняються у польових умовах. | |
| − | + | ==Біологічна класифікація== | |
| + | <div class="table-responsive"><table> | ||
| − | http:// | + | <tr> |
| + | <td><font style="color:red">Царство:</font> </td> | ||
| + | <td><font style="color:green">Тварини</font></td> | ||
| + | <td>(Animalia)</td> | ||
| + | </tr> | ||
| + | <tr> | ||
| + | <td><font style="color:red">Тип:</font> </td> | ||
| + | <td><font style="color:green">Хордові</font></td> | ||
| + | <td>(Chordata)</td> | ||
| + | </tr> | ||
| + | <tr> | ||
| + | <td><font style="color:red">Клада:</font> </td> | ||
| + | <td><font style="color:green">Синапсиди</font></td> | ||
| + | <td>(Synapsida)</td> | ||
| + | </tr> | ||
| + | <tr> | ||
| + | <td><font style="color:red">Клас:</font> </td> | ||
| + | <td><font style="color:green">Ссавці</font></td> | ||
| + | <td>(Mammalia)</td> | ||
| + | </tr> | ||
| + | <tr> | ||
| + | <td><font style="color:red">Ряд:</font> </td> | ||
| + | <td><font style="color:green">Зайцеподібні</font></td> | ||
| + | <td> (Lagomorpha)</td> | ||
| + | </tr> | ||
| + | <tr> | ||
| + | <td><font style="color:red">Родина:</font> </td> | ||
| + | <td><font style="color:green">Зайцеві</font></td> | ||
| + | <td>(Leporidae)</td> | ||
| + | </tr> | ||
| + | <tr> | ||
| + | <td><font style="color:red">Рід:</font> </td> | ||
| + | <td><font style="color:green">Заєць</font></td> | ||
| + | <td>(Lepus)</td> | ||
| + | |||
| + | </tr> | ||
| + | ==Фотографії== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заєць1.jpg|x190px]]<center>Заєць у степу</center> | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заєць2.jpg|x200px]]<center>Кролик у траві</center> | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A-506.png|x200px]]<center>Заєць узимку</center> | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відмінності.jpg|x200px]]<center>Відмінності зайця від кролика</center> | ||
| + | |} | ||
| + | ==Посилання== | ||
| + | *[http://sum.in.ua/s/khutro Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 178.] | ||
| + | *[http://sum.in.ua/s/krolyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 364.] | ||
| + | *[http://sum.in.ua/s/zajecj Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 120.] | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%94%D1%86%D1%8C Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.] | ||
| + | [[Категорія:За]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет образотворчого мистецтва і дизайну]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 14:54, 3 грудня 2022
ЗА́ЄЦЬ, зайця, чол. (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (Leporidae). Рід містить 32 види, поширених по всьому світу, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.
Зміст
Визначення
1. Невеликий полохливий звірок родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми І ногами і довгими вухами. Менш цінне хутро (ніж білки) дають зайці, з яких використовується і м'ясо (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 148); Полохливий заєць і пенька боїться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 213); [Тетяна:] Ви себе рівняєте з Іосифом? Далеко куцому до зайця! (Іван Котляревський, II, 1953, 51); На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць, стрибнув раз, вдруге, зупинився навпроти Романа, нашорошив вуха, повернув голову вбік, і тільки тоді помітив людину, і аж залопотів у кущах (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); У порівняннях. Василь.. мерщій, як заєць той, вискочив з-забур'яну і побіг до хати (Панас Мирний, IV, 1955, 124); Андрієві треба щось одповісти, та язик, полохливий, як заєць, тіка кудись в горло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);
// розм. Заяче хутро;
// розм. Заяче м'ясо.
▲ Заєць-біляк — заєць, який узимку змінює рудувато-сіре забарвлення шерсті на біле. Заєць-біляк.. заселяв значні простори в тундрі (Посібник з зоогеографії, 1956, 90); Заєць-русак — сірий заєць. У більш південних, безлісних областях живе заєць-русак. Він більший за біляка і відрізняється від нього забарвленням (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 149); Земляний заєць — те саме, що тушканчик; Морський заєць — вид тюленя, що родиться в Білому морі.
♦ Від (од, у) зайця [відняв, приніс і т. ін.]; Випрохав у зайця — про гостинець, принесений або привезений дітям з поля, з подорожі і т. ін. Дітвора страх любила Пріську. Вона завжди уміла з нею обійтися; то, дивись, шматочок хлібця принесе і дає: — Це від зайця відняла, — скаже (Панас Мирний, III, 1954, 35); А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він од зайця (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 37); Завжди батько, вернувшись з поля, казав нам, що або відняв, або випрохав у зайця по шматочку хлібця, нам на гостинець (Збірник про Кропивницького, 1955, 14); За двома зайцями ганяти (бігти, полювати і т. ін.) — намагатися одночасно здобути успіх у двох різних починаннях, справах і т. ін. Не раз вже за двома зайцями ти ганяв, Зате ж ні одного, Гонившись, не піймав; Не раз ти жаловав [жалував] ухналиків стареньких, Зате ж ти скільки вже згубив підків новеньких (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 60); Убивати (убити) двох зайців (два зайці) — одночасно робити дві справи. Ярошенко почував себе переможцем.. Так би мовити — два зайці вбив — і попові на хвіст наступив, і хату-читальню для села відвоював (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 202); Як солоного зайця (ганяти) кого — не давати перепочинку кому-небудь. — Клопітна тільки служба. Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця (Панас Мирний, III, 1954, 197).
2. розм. Безквитковий пасажир або глядач у театрі, кіно і т. ін. Люся потайки зітхає: — Хоч два рази перевір, — не зустрінеться тут «заєць» — безбілетний пасажир! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 15); * Образно. [Мося:] Ви думаєте, що робите революцію? Аякже. Ви їдете зайцями, от і все. А революцію ми вже без вас зробили (Іван Микитенко, I, 1957, 104).
3. розм., рідко. Те саме, що зайчик 2. Весною, прокинувшись вранці, коли.. сонце напускало повну кімнату світляних Зайців, хлоп'ята радісно гули один одному через вулицю, даючи знати, що я, мовляв, уже встав (Олесь Гончар, IV, 1960, 78).
Походження слова «заєць»
Українське слово «заєць» походить від прасл. *zаjęсь. Щодо походження цього слова висувають дві основні версії.
За першою версією, це слово походить від пра-і.є. *ghei- («плигати», «скакати») і є спорідненим з дав.-інд. háуаs («кінь») і jíhītē («підскакує», «летить»), вірм. Ձի, дзі («кінь»), лит. žáisti («плигати», «стрибати»), і можливо з лат. haedus («цап»), гот. gaits («коза»), лит. zuĩkis («заєць»). Первісне значення — «плигун», «стрибунець». Згідно з другою версією, *zаjęсь походить від давнішої форми *zьjajьnьсь, утвореної з праслов'янського *zьjajǫ («зяю», «зіяю») — через наявність у нього роззявленої, «зяючої» верхньої губи або через те, що заєць спить з відкритими очима. Форма *zаjęсь утворилася стягненням *zьjaj-ьnь-сь, носовий голосний *ę утворився зі сполучення *ьn. Непереконливими є порівняння слов'янського «заєць» з лит. žаĩbаs («блискавка») або з грец. γαἶα («земля»).
Спосіб життя
Зайці живуть поодинці або парами. На відміну від кроликів, зайці не риють нір, а споруджують гнізда в невеликих ямках. Зайченята народжуються розвиненими, з хутром і розплющеними очима, і мати залишається з ними всього 5-6 днів, а потім лише іноді відвідує їх, через що багато зайченят гине від ворогів. Зір зайців слабкий, нюх добрий, слух чудовий; беззахисність стосовно численних ворогів (людина, хижі ссавці і птахи) робить їх украй боязливими; проте, переконавшись у власній безпеці, зайці стають іноді украй зухвалими.
Навесні самці запекло змагаються за самок: встають на задні лапи і б'ють один одного передніми. При цьому вони сміливішають, і тоді їх часто можна побачити.
Зайці в Україні
На території України поширені два види:
- Заєць сірий, або заєць європейський, або русак (Lepus europaeus) — відносно звичайний,
- Заєць білий, або заєць-білик, або біляк (Lepus timidus) — рідкісний в межах України.
Обидва ці види є традиційними об'єктами полювання і у більшості регіонів — головними з них. Через малу чисельність в Україні зайця білого, цей вид внесено до Червоної книги України, проте в зимовий час, коли проводяться полювання, ці два види слабко розрізняються у польових умовах.
Біологічна класифікація
| Царство: | Тварини | (Animalia) | |
| Тип: | Хордові | (Chordata) | |
| Клада: | Синапсиди | (Synapsida) | |
| Клас: | Ссавці | (Mammalia) | |
| Ряд: | Зайцеподібні | (Lagomorpha) | |
| Родина: | Зайцеві | (Leporidae) | |
| Рід: | Заєць | (Lepus) |
 |
 |
 |
 |
