Відмінності між версіями «Безпутний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 10: Рядок 10:
 
*''Ах ти ж хлоп'я безпутне. Та хіба ж можна на рідну бабусю отаке плести? (Яків Баш, На землі.., 1957, 66); ''
 
*''Ах ти ж хлоп'я безпутне. Та хіба ж можна на рідну бабусю отаке плести? (Яків Баш, На землі.., 1957, 66); ''
 
*''Бувай здоровенька і прости, що лист якийсь безпутний — дуже гаряче! (Леся Українка, V, 1956, 54). ''
 
*''Бувай здоровенька і прости, що лист якийсь безпутний — дуже гаряче! (Леся Українка, V, 1956, 54). ''
==== Синоніми ====
 
Непутящий, плутаний, хаотичний
 
 
===[https://uk.worldwidedictionary.org/безпутний Синонімічний словник української мови]===
 
===[https://uk.worldwidedictionary.org/безпутний Синонімічний словник української мови]===
 
'''БЕЗПУ́ТНИЙ''' розм. той, що діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку.
 
'''БЕЗПУ́ТНИЙ''' розм. той, що діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку.
Рядок 33: Рядок 31:
  
 
==Джерела==
 
==Джерела==
# [http://sum.in.ua/s/bezputnyj  Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
# [https://uk.worldwidedictionary.org/безпутний Всесвітній словник української мови]
+
[[Категорія:Слова 2021 року]]
# [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/1754-berezen.htm Словник української мови Б. Грінченка][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+

Поточна версія на 20:12, 24 листопада 2021

Безпутний, -а, -е и безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЕЗПУ́ТНИЙ, той, що відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Вживання у літературі:

  • Мотря спершу дивилася на безпутне життя [Чіпчине] та плакала, та вговорювала Чіпку (Панас Мирний, II, 1954, 161);
  • Де цей безпутний Багрич пропадав цілу ніч? Пиячив? У кого? З ким? (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 48);
  • Ах ти ж хлоп'я безпутне. Та хіба ж можна на рідну бабусю отаке плести? (Яків Баш, На землі.., 1957, 66);
  • Бувай здоровенька і прости, що лист якийсь безпутний — дуже гаряче! (Леся Українка, V, 1956, 54).

Синонімічний словник української мови

БЕЗПУ́ТНИЙ розм. той, що діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку. Вживання у літературі:

  • А коли до отця Вікентія якось, утікаючи від філера, приїхав його безпутний двоюрідний брат, що знюхався з терористами, акції молодого батюшки в очах отця Миколая одразу пішли вгору (М. Стельмах); - Непутящий учень з того Павлика, - порішила вчителька (К. Гордієнко);
  • Людям не жаль. "Нехай, кажуть, гине ледача дитина, Коли не зуміла себе шанувать" (Т. Шевченко).

Синоніми

НЕПУТЯ́ЩИЙ, ЛЕДА́ЧИЙ, НЕПУ́ТНІЙ

Ілюстрації


Джерела