Відмінності між версіями «Циганчук»
(Створена сторінка: '''Циганчук, -ка, '''''м. ''Сынъ цыгана, молодой цыганъ. Рудан. III. 28. ''На ярмарку циганчук конем ...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Циганчук, -ка, '''''м. ''Сынъ цыгана, молодой цыганъ. Рудан. III. 28. ''На ярмарку циганчук конем виграває. ''Рудан. III. 100. | '''Циганчук, -ка, '''''м. ''Сынъ цыгана, молодой цыганъ. Рудан. III. 28. ''На ярмарку циганчук конем виграває. ''Рудан. III. 100. | ||
[[Категорія:Ци]] | [[Категорія:Ци]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''ЦИГАНЧУ́К''', а, чол., розм. Циганський син; молодий циган. В кузні, крім Романа і його молотобійця-циганчука, були ще й діти, цікаві до всього на світі хлопчаки (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 18); | ||
+ | <br /> | ||
+ | // Хлопець, схожий на циганського сина. — А правда, гарний Юрко?.. — Та нічого собі циганчук: руки має, ноги теж і голова на в'язах стирчить. — Як же можна таке про Юрка говорити? — ображається Христина (Михайло Стельмах, I, 1962, 551). | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | |||
+ | 1. '''ЦИГАНЧУК''' — а/, ч., розм. Циганський син; молодий циган. || Хлопець, схожий на циганського сина. | ||
+ | |||
+ | 2. '''ЦИГАНЧУК''' — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. | ||
+ | |||
+ | 3. '''ЦИГАНЧУК''' — іменник чоловічого роду, істота розм. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Циганчук1.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Циганенко.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Циганчук3.jpg |x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| g07b4YF5Ed4 }} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 17:45, 13 листопада 2021
Циганчук, -ка, м. Сынъ цыгана, молодой цыганъ. Рудан. III. 28. На ярмарку циганчук конем виграває. Рудан. III. 100.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦИГАНЧУ́К, а, чол., розм. Циганський син; молодий циган. В кузні, крім Романа і його молотобійця-циганчука, були ще й діти, цікаві до всього на світі хлопчаки (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 18);
// Хлопець, схожий на циганського сина. — А правда, гарний Юрко?.. — Та нічого собі циганчук: руки має, ноги теж і голова на в'язах стирчить. — Як же можна таке про Юрка говорити? — ображається Христина (Михайло Стельмах, I, 1962, 551).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1. ЦИГАНЧУК — а/, ч., розм. Циганський син; молодий циган. || Хлопець, схожий на циганського сина.
2. ЦИГАНЧУК — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
3. ЦИГАНЧУК — іменник чоловічого роду, істота розм.