Відмінності між версіями «Замислити»
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Допивши свою філіжанку кави, він каже замислено, глибокодумно й повчально: – Треба шанувати людей. (В. Домонтович) | Допивши свою філіжанку кави, він каже замислено, глибокодумно й повчально: – Треба шанувати людей. (В. Домонтович) | ||
За млявою стрілкою на циферблаті Замислено стежить старий чоловік. (М. Бажан) | За млявою стрілкою на циферблаті Замислено стежить старий чоловік. (М. Бажан) | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/zamyshljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ЗАМИСЛИТИ, лю, лиш, док. | ||
| + | 1. перех., з інфін. і без додатка. Вирішувати що-небудь зробити, обдумуючи план дій; задумувати щось Замислив я охитрувати вередуху (Марко Вовчок, VI, 1956, 312); В цьому році він замислив застосувати яровизацію ранніх сортів картоплі (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 34); Над грою озера, у лузі, У срібло кинувши вудки, Для вас я, білоруські друзі, Замислив тихі ці рядки (Максим Рильський, III, 1961, 273); | ||
| + | // Виношувати таємні, підступні плани, спрямовані проти кого-, чого-небудь. [Храпко:] З своїм батьком замишляєте проти мене, та ще й в мій двір ходиш? Боні щоб твоя нога не була тута! (Панас Мирний, V, 1955, 158); Заздрість гадюкою в серце вповзає, І він замишляє діло недобре (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 427); — Мені лячно, гер гауптман. Ніж будь-коли ясніше бачу я, куди нас замислюють штовхнути наші нові друзі (Натан Рибак, Час, 1960, 23); Телемах же, з подвір'я прямуючи, бистрим Кроком пішов, женихам лиховісну замисливши згубу (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 290). | ||
| + | |||
| + | 2. тільки недок., неперех., заст. Верховодити кимось, розпоряджатися чим-небудь. Порадь мене, гаю, яку милу брати! Узяв би багату — не схоче робити; Узяв би розумну — буде замишляти (Павло Чубинський, V, 1874, 495); Сам одягсь ошатно, одягнені діти, Слава богу, єсть що і жінці надіти, Мається й сусідів чим пошанувати, Та й у господарстві єсть чим замишляти (Іван Манжура, Тв., 1955, 221). | ||
| + | |||
| Рядок 13: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Замислити1.jpg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Замислити2.jpg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Замислити3.jpg |x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| UUm4_8OwdYQ }} |
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
Поточна версія на 13:32, 13 листопада 2021
Замислити. См. Щось задумувати, думать про щось, якусь ідею
Зміст
Сучасні словники
Словник "Горох"
Див. замишля́ти. ЗАМИ́СЛЕНО . Присл. до зами́слити 2. Він подивився на мене пильно, зітхнув замислено. (С. Васильченко) Допивши свою філіжанку кави, він каже замислено, глибокодумно й повчально: – Треба шанувати людей. (В. Домонтович) За млявою стрілкою на циферблаті Замислено стежить старий чоловік. (М. Бажан)
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАМИСЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех., з інфін. і без додатка. Вирішувати що-небудь зробити, обдумуючи план дій; задумувати щось Замислив я охитрувати вередуху (Марко Вовчок, VI, 1956, 312); В цьому році він замислив застосувати яровизацію ранніх сортів картоплі (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 34); Над грою озера, у лузі, У срібло кинувши вудки, Для вас я, білоруські друзі, Замислив тихі ці рядки (Максим Рильський, III, 1961, 273); // Виношувати таємні, підступні плани, спрямовані проти кого-, чого-небудь. [Храпко:] З своїм батьком замишляєте проти мене, та ще й в мій двір ходиш? Боні щоб твоя нога не була тута! (Панас Мирний, V, 1955, 158); Заздрість гадюкою в серце вповзає, І він замишляє діло недобре (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 427); — Мені лячно, гер гауптман. Ніж будь-коли ясніше бачу я, куди нас замислюють штовхнути наші нові друзі (Натан Рибак, Час, 1960, 23); Телемах же, з подвір'я прямуючи, бистрим Кроком пішов, женихам лиховісну замисливши згубу (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 290).
2. тільки недок., неперех., заст. Верховодити кимось, розпоряджатися чим-небудь. Порадь мене, гаю, яку милу брати! Узяв би багату — не схоче робити; Узяв би розумну — буде замишляти (Павло Чубинський, V, 1874, 495); Сам одягсь ошатно, одягнені діти, Слава богу, єсть що і жінці надіти, Мається й сусідів чим пошанувати, Та й у господарстві єсть чим замишляти (Іван Манжура, Тв., 1955, 221).
Ілюстрації
|
|
|
