Відмінності між версіями «Здиво»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Xel.jpeg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 23:33, 11 листопада 2021
Зди́во, -ва, с. = Диво. – Те, що викликає подив, здивування; чудо.
Сучасні словники
Рідкісне або раніше не бачене явище; щось незвичайне, таке, що викликає подив, захоплення, зачудування; чудо; з давніх-давен пов’язане з непоясненними явищами природи, екзотичними (отже часто казковими) рослинами і тваринами, заморськими краями, чудесними зціленнями тощо (звідси народний вислів «кілько світа, тілько й дива»); пов’язане також із біблійними легендами про Божі чудеса (пop. у Т. Шевченка: «А Бог тоді з Петром ходив По світу та дива творив»; можливо, чудо Божого слова породило й приказку «не пиво — диво, а слово»); у дохристиянських віруваннях
Ілюстрації
| x140px |
