Здиво

Зди́во, -ва, с. = Диво. – Те, що викликає подив, здивування; чудо.

Сучасні словники

Рідкісне або раніше не бачене явище; щось незвичайне, таке, що викликає подив, захоп­лення, зачудування; чудо; з давніх-давен пов’язане з непоясненними явищами природи, екзотичними (отже часто казковими) рослинами і тваринами, заморськими кра­ями, чудесними зціленнями тощо (звідси народний вислів «кілько світа, тілько й дива»); пов’язане також із біблійними легендами про Божі чудеса (пop. у Т. Шев­ченка: «А Бог тоді з Петром ходив По світу та дива творив»; можли­во, чудо Божого слова породило й приказку «не пиво — диво, а сло­во»); у дохристиянських віруван­нях

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови