Відмінності між версіями «Удила»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Удила, уди́л, мн'''. = '''Вудила'''. ''Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. '...) |
|||
(не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Удила, уди́л, мн'''. = '''Вудила'''. ''Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. ''Ном. № 14307. | '''Удила, уди́л, мн'''. = '''Вудила'''. ''Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. ''Ном. № 14307. | ||
[[Категорія:Уд]] | [[Категорія:Уд]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | УДИЛА = ВУДИ́ЛА, ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Павло Чубинський, V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Петро Панч, II, 1956, 324). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 781. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:670px-Choose-a-Bit-for-a-Horse-Step-1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prod.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0f3d89c08e82efc9f25f0da0d6400e89.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|jsvPWZuXuq0}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/ | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 22:46, 11 листопада 2021
Удила, уди́л, мн. = Вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Зміст
Сучасні словники
УДИЛА = ВУДИ́ЛА, ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Павло Чубинський, V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Петро Панч, II, 1956, 324).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 781.