Відмінності між версіями «Хвалений»
| (не показано 25 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 32. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 32. | ||
| + | |||
| + | <big> | ||
| + | '''"Тлумачення із "Словника української мови"'''</big> | ||
| + | |||
| + | ХВАЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хвалити. Особливо невдоволений був бригадир Зозуля. Вже випливли нагору його могоричеві діла, і з шумом провалилась кандидатура хваленої ним Одарки Лихнюк (Жур., Звич. турботи, 1960, 106). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. прикм. Розхвалений, занадто високо оцінений. Через мить на обличчі в секретарки з'явився вираз задоволення. Вона зрозуміла, що хваленому, серйозному Чумакові сьогодні за щось добре перепало (Збан., Переджнив'я, 1955, 23). | ||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 18: | Рядок 29: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:хвалити1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:хвалити1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:хвалений5.jpg|x140px]] | |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:хвалити3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:хвалити3.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | Приклад хвали: | ||
| + | {{#ev:youtube|AshT5O7d2r8}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | '''Схожі статті:''' | ||
| + | * [[Хвалити]] | ||
| + | * [[Хвалитися]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 10:57, 10 листопада 2021
Хвалений, -а, -е. Хваленный, похваленный, получившій похвалу. Ти отце добув, то будеш у хазяїна хвалений. Мнж. 56.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) ХВА́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хвалити. Особливо невдоволений був бригадир Зозуля. Вже випливли нагору його могоричеві діла і з шумом провалилась кандидатура хваленої ним Одарки Лихнюк (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 106).
2. у знач. прикм. Розхвалений, занадто високо оцінений. Через мить на обличчі в секретарки з'явився вираз задоволення. Вона зрозуміла, що хваленому, серйозному Чумакові сьогодні за щось добре перепало (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 23).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 32.
"Тлумачення із "Словника української мови"
ХВАЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хвалити. Особливо невдоволений був бригадир Зозуля. Вже випливли нагору його могоричеві діла, і з шумом провалилась кандидатура хваленої ним Одарки Лихнюк (Жур., Звич. турботи, 1960, 106).
2. у знач. прикм. Розхвалений, занадто високо оцінений. Через мить на обличчі в секретарки з'явився вираз задоволення. Вона зрозуміла, що хваленому, серйозному Чумакові сьогодні за щось добре перепало (Збан., Переджнив'я, 1955, 23).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Приклад хвали:
Див. також
Схожі статті:
Джерела та література
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) - http://sum.in.ua/s/khvalenyj
