Хвалений

Хвалений, -а, -е. Хваленный, похваленный, получившій похвалу. Ти отце добув, то будеш у хазяїна хвалений. Мнж. 56.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980) ХВА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хвалити. Особливо невдоволений був бригадир Зозуля. Вже випливли нагору його могоричеві діла і з шумом провалилась кандидатура хваленої ним Одарки Лихнюк (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 106).

2. у знач. прикм. Розхвалений, занадто високо оцінений. Через мить на обличчі в секретарки з'явився вираз задоволення. Вона зрозуміла, що хваленому, серйозному Чумакові сьогодні за щось добре перепало (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 32.

"Тлумачення із "Словника української мови"

ХВАЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хвалити. Особливо невдоволений був бригадир Зозуля. Вже випливли нагору його могоричеві діла, і з шумом провалилась кандидатура хваленої ним Одарки Лихнюк (Жур., Звич. турботи, 1960, 106).

2. у знач. прикм. Розхвалений, занадто високо оцінений. Через мить на обличчі в секретарки з'явився вираз задоволення. Вона зрозуміла, що хваленому, серйозному Чумакові сьогодні за щось добре перепало (Збан., Переджнив'я, 1955, 23).

Ілюстрації

Медіа

Приклад хвали:

Див. також

Схожі статті:

• Хвалити
• Хвалитися

Джерела та література

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) - http://sum.in.ua/s/khvalenyj