Відмінності між версіями «Небіжчиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Небі(о)жчиця, -ці, '''''ж. ''Покойница. ''Молодиці небожчицю убірали. ''МВ. (О. 1862. І. 91). [[Катего...)
 
 
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Небі(о)жчиця, -ці, '''''ж. ''Покойница. ''Молодиці небожчицю убірали. ''МВ. (О. 1862. І. 91).
 
  
 
[[Категорія:Не]]
 
[[Категорія:Не]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
[http://hrinchenko.com/ '''Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО''' ] <br />
 +
'''Небіжчиця, -ці''', ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
 +
 +
 +
[http://sum.in.ua '''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' ] <br />
 +
'''НЕБІ́ЖЧИЦЯ''', і, жін. Жіночий рід до небіжчик. Ще нижче він похилився, і як при небіжчиці на пальцях ходив та говорив шептом.., та вже й до смерті своєї крався і шептав (Марко Вовчок, VI, 1956, 224); На ліжку лежала дівоча сорочка й спідниця, коралі й намисто його небіжчиці (Юрій Яновський, Вершники, 1939, 92).
 +
 +
 +
[https://slovnyk.me/dict/synonyms '''Словник синомнімів української мови'''] <br />
 +
'''ПОКІ́ЙНИЦЯ, ПОКІ́ЙНА, НЕБІ́ЖЧИЦЯ, НЕБІ́ЖКА, МЕ́РТВА, ПОМЕ́РЛА, УМЕ́РЛА (ВМЕРЛА)'''. В тій половині хати читали псалтир над покійницею, а тут човгав фуганком благочестивий чоловічок, майструючи труну (М. Стельмах); (Швець:) Коли ж я, як оглядівся, Та на дроги подивився, — На покійній невеличкі Ті, що шив я, черевички... Отаке! Уже й не хваста: Вмерла пані — та і баста! (Я. Щоголів); Хвору, власне, вже небіжчицю, негайно перевезли на операційний стіл (Ю. Смолич); — Випийте, свате, за душу небіжки... Хай буде царство небесне (М. Коцюбинський); Чіпка собі блудить, як бовдур, не знає, що й розпочати: чи Галю втішати, чи коло мертвої порядкувати? (Панас Мирний); За утвердженим в сивій давнині звичаєм тіло померлої треба було віддати вогню (Д. Міщенко). — Пор. покі́йник.
 +
 +
 +
[https://slovnyk.me/dict/orthography '''Орфографічний словник української мови'''] <br />
 +
'''Небі́жчиця''' іменник жіночого роду, істота
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1d/Xin_Zhui_3.JPG/330px-Xin_Zhui_3.JPG Мумія китайської матрони Синь Чжуй] <br />
 +
[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/TheElderLady-61070-FrontView-PlateXCVII-TheRoyalMummies-1912.gif/140px-TheElderLady-61070-FrontView-PlateXCVII-TheRoyalMummies-1912.gif Мумія цариці Єгипту Тії]
 +
 +
==Див. також==
 +
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B6%D1%87%D0%B8%D0%BA Небіжчик]  <br />
 +
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%B0 Небіжка]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 14:18, 9 листопада 2021


Сучасні словники

Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).


Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕБІ́ЖЧИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до небіжчик. Ще нижче він похилився, і як при небіжчиці на пальцях ходив та говорив шептом.., та вже й до смерті своєї крався і шептав (Марко Вовчок, VI, 1956, 224); На ліжку лежала дівоча сорочка й спідниця, коралі й намисто його небіжчиці (Юрій Яновський, Вершники, 1939, 92).


Словник синомнімів української мови
ПОКІ́ЙНИЦЯ, ПОКІ́ЙНА, НЕБІ́ЖЧИЦЯ, НЕБІ́ЖКА, МЕ́РТВА, ПОМЕ́РЛА, УМЕ́РЛА (ВМЕРЛА). В тій половині хати читали псалтир над покійницею, а тут човгав фуганком благочестивий чоловічок, майструючи труну (М. Стельмах); (Швець:) Коли ж я, як оглядівся, Та на дроги подивився, — На покійній невеличкі Ті, що шив я, черевички... Отаке! Уже й не хваста: Вмерла пані — та і баста! (Я. Щоголів); Хвору, власне, вже небіжчицю, негайно перевезли на операційний стіл (Ю. Смолич); — Випийте, свате, за душу небіжки... Хай буде царство небесне (М. Коцюбинський); Чіпка собі блудить, як бовдур, не знає, що й розпочати: чи Галю втішати, чи коло мертвої порядкувати? (Панас Мирний); За утвердженим в сивій давнині звичаєм тіло померлої треба було віддати вогню (Д. Міщенко). — Пор. покі́йник.


Орфографічний словник української мови
Небі́жчиця іменник жіночого роду, істота

Ілюстрації

Мумія китайської матрони Синь Чжуй
Мумія цариці Єгипту Тії

Див. також

Небіжчик
Небіжка