Відмінності між версіями «Смажка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | Золотисто-коричневий або темно-коричневий колір шкіри людини, якого вона набуває під дією сонячного проміння та вітру; засмага. Лице взялось смагою, — темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 191); У нього й досі на обличчі Смага сільських, гарячих літ (Терень Масенко, Поезії, 1950, 153); Тепле проміння пестило їхні тіла, і золотавий, неповторний відтінок смаги лягав на шкіру, ніби відсвіт сонця (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 351); * Образно. З її зеленого листя пробиваються разочки ягід, на які вже сонце кинуло свою першу смагу (Михайло Стельмах, I, 1962, 485). | ||
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Смажка, -ки, ж. Зп від смага. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| Q8HOdlxlOGU}} |
| + | [[Категорія:См]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Версія за 01:01, 8 листопада 2021
Смажка, -ки, ж. Зп від смага.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Золотисто-коричневий або темно-коричневий колір шкіри людини, якого вона набуває під дією сонячного проміння та вітру; засмага. Лице взялось смагою, — темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 191); У нього й досі на обличчі Смага сільських, гарячих літ (Терень Масенко, Поезії, 1950, 153); Тепле проміння пестило їхні тіла, і золотавий, неповторний відтінок смаги лягав на шкіру, ніби відсвіт сонця (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 351); * Образно. З її зеленого листя пробиваються разочки ягід, на які вже сонце кинуло свою першу смагу (Михайло Стельмах, I, 1962, 485).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Смажка, -ки, ж. Зп від смага.
Ілюстрації
| [[Зображення: |x140px]] | [[Зображення: |x140px]] |
