Відмінності між версіями «Копито»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Копито́, -та, '''''с. ''Копыто. ''Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? ''Н...)
 
(Додано ілюстрації, медіа, посилання на споріднені слова, на словник, цікаві факти)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Копито́, -та, '''''с. ''Копыто. ''Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? ''Нп. Ум. '''Копитце. '''
 
'''Копито́, -та, '''''с. ''Копыто. ''Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? ''Нп. Ум. '''Копитце. '''
 
[[Категорія:Ко]]
 
[[Категорія:Ко]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://hrinchenko.com Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
'''Копито́, -та, '''''с. ''Копыто. ''Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? ''Нп. Ум. '''Копитце. ''' // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281.
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
'''КОПИ́ТО, а''', рідко '''КОПИТО́, а́''', ''с''.
 +
 +
1. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців. Ой у полі жито Копитами збито (Укр.. лір. пісні, 1958, 356); Ведуть коня вороного, Розбиті копита… А на йому сіделечко Хустиною вкрите (Шевч., II, 1953, 43); Б’ють копита рівно, дзвінко. Вершники рушають (Мас., Київ. каштани, 1954, 143).
 +
 +
2. розм. Те саме, що '''копи́л'''. Коли сь [ти є] швець, пильнуй свого копита (Номис, 1864, № 9573); Господар дратвою обтягував на копиті нового чобота (Кач., II, 1958, 73).
 +
 +
* '''На своє́ копи́то́ — на свій лад, по-своєму'''. Агент принявся оброблювати Шеффеля на своє копито (Фр., V, 1951, 328).
 +
* '''З (із) копи́та́ (з копи́т)''':
 +
 +
а) відразу, галопом (рушити) (про коней). Коні невдоволено крутнули головами, шарпнули з копита і понеслись вулицею, збиваючи густу куряву (Коцюб., І, 1955, 239); Вороний з копита рвонув у галоп, і по шляху тільки дим-пилюга клубком послалася за вітром (Ле, Ю. Кудря, 1956, 32);
 +
 +
б) зразу ж, не готуючись (про людину). — Почекайте, він так із копита не може. Йому треба подумати (Мик., Повісті.., 1956, 113); Ко́ваний на всі чоти́ри копи́та (ноги́) див. ко́ваний. // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 281.
 +
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
'''Копито, -а''', рідко '''копито́, -а́''', с.
 +
 +
1) Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців.
 +
 +
2) розм. Те саме, що '''''копил'''''.
 +
 +
|| '''''Ратиця, -і''', ж''.
 +
 +
Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців; '''копито'''. Уживається як лайливе слово стосовно до людини. // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 +
 +
'''Копито'''
 +
 +
(рогове утворення в кінці ніг коней, ослів тощо), копит; ратиця (рогове утворення на ногах великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, верблюдів, оленів тощо, яке складається із двох окремих частин) // Словник синонімів української мови. 2014.
 +
 +
===[https://slovaronline.com/ Словари онлайн]===
 +
 +
1) '''КОПИТО (-а)''', ''с., мн''. '''копита, -ит'''; мол., крим.; зневажл. Ноги. БСРЖ, 278; ПСУМС, 36. // Словник українського сленгу
 +
 +
2) '''КОПИТО'''
 +
 +
# Кожен на своє ''копито'' натягає.
 +
# Кожен робить на свій лад та користь.
 +
# '''Копито''' — деревляна форма стопи, на якій роблять обув'я.
 +
# Пізнати з ''копит'', що в кім сидить.
 +
# По ході пізнають вдачу. // Приповідки або українсько-народня філософія
 +
 +
3) '''Копи́то (купи́то)''' вул. нога (''м, ср, ст'')|| = "ґєра"
 +
 +
* ''би́ти копи́тами'' вул. швидко йти (ст): ''А завтра ранком, як засіріє, треба знову бити копитами поміж кулі'' (Лисяк)
 +
* ''ви́тягнути копи́та'' знев. померти (ст): ''Со святими упокой. Витягнув копита. Вчора вночі на Перзенківці'' (Нижанківський)|| = зламатися
 +
* ''йти́ копи́тами'' вул. іти (ст)
 +
* ''натягнути копи́та'' = ''ви́тягнути копи́та'' (Лучук) (м, ср)
 +
* ''натягну́ти копи́тами'' = ви́тягнути копи́та (ср, ст)
 +
* ''рвону́тися з копи́та'' → "рвонутися"
 +
* ''стягну́ти копи́та військ''., тюр. стати струнко (ст). // Лексикон львівський
 +
 +
4) '''Копито́'''.
 +
 +
У сполуч. перелицьовувати на інше копито - перевертати на інший лад. ''Але о. Кисилевский пізнав, що тут нічого не вдіють, зачав сей реферат перелицьовувати на иньше копито в той спосіб, що люди повинні не лише старати ся навчити свої діти читати і писати, а повинні і старі вчити ся'' (Б., 1899, 36, 2) // порівн. пол. ''wszyscy na jedno kopyto'' - всі на один лад, всі одним миром мазані; укр. '''на своє копито''' - на свій лад, по-своєму (СУМ, IV, 281; ілюстр. контекст з творів І. Франка). // Українська літературна мова на Буковині
 +
 +
5) '''КОПИТО'''
 +
 +
а) '''''(аж) рва́ти (нога́ми (копи́тами)) зе́млю'''''.
 +
 +
* Дуже швидко йти, бігти. ''Антін не йде, а рве ногами землю'' (С. Чорнобривець); ''— Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях і полетів, рвучи копитами землю'' (Григорій Тютюнник).
 +
* зі словоспол. таки́й, що. Швидкий, баский (перев. про коней). ''— Їздять вони (пани) у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть'' (Марко Вовчок).
 +
 +
б) '''''бра́ти / взя́ти з копи́та'''''. Судити про кого-, що-небудь зопалу, не розібравшись. ''— А ви що тут розвели? Теж мені вояки…— А ти так дуже не бери з копита,— понизив голос Оксен, і в голосі йому зазвучала образа'' (Григорій Тютюнник).
 +
 +
в) '''''відки́нути / відкида́ти но́ги''''' (вульг., жарт. ''копи́та, ра́тиці'' і т. ін.), зневажл.
 +
 +
* Померти, загинути. ''Ори (Пархоме) і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштани лупи — та все одкинеш ноги!'' (П. Гулак-Артемовський); ''І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить... Бідна моя жінка за ним і сама трохи ніг не відкинула'' (О. Стороженко); (Свирид:) ''Жде, мать (мабуть), не діждеться, поки дядько ноги одкидає'' (Григір Тютюнник); ''— Станеш вдумуватися (у життя) — посивієш, сухоти наживеш, раніш строку копита відкидаєш'' (В. Москалець); ''Коли хтось ловив чорта чи відьму — тож не милував їх... Чорта найчастіше запрягали в плуга, і він орав доти, поки не відкидав копита'' (М. Стельмах).
 +
 +
г) '''''повідкида́ти но́ги (копи́та)''''' (про багатьох). ''— Тоді я одним куликом борошна вирятував три душі: і Омелянову, і твоєї матері, і твою. Інакше повідкидали б ви копита'' (М. Стельмах)
 +
 +
ґ) '''''копи́та (з копи́т)'''''.
 +
 +
* Без підготовки, відразу робити що-небудь (''рушати, їхати, бігти'' і т. ін.). ''Вийшли на двір. Сіли в бричку .. Проць верескнув. Кобили хвости — вгору, і з копита — в провулок!..'' (В. Бабляк); ''Пувичка здвигнув ліктем, зачепивши Альошу по голові.— Ну... Починай... Пускай слину. Почекайте, він так із копита не може. Йому треба подумати'' (І. Микитенко).
 +
* тільки мн. з копи́т. П’яніючи, ставати безсилим. — Мене важко споїти. Це ваші солдатики вип’ють ковток-два — і вже з копит (П. Автомонов).
 +
 +
д) '''''ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та)'''''. Дуже досвідчений, бувалий. ''— Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги'' (І. Франко); ''Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий .. кований остро на всі чотири копита'' (І. Франко). '''''кований на всі ноги'''''. ''Давнього Густава, заведіяки (заводія) .. скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор ''(І. Франко). '''''ко́ваний на оби́дві'''''. ''Еге! Ся на обидві кована.'' (Укр.. присл..).
 +
 +
е) '''''на своє́ копи́то''''', зневажл. На свій лад, по-своєму. ''Агент прийнявся оброблювати Шеффеля на своє копито'' (І. Франко); ''Виховала мати дочку на своє копито'' (З усн. мови).
 +
 +
є) '''''уда́рити з копи́та'''''. Відразу з місця побігти, помчати з великою швидкістю (про коней). ''Коні вдарили з копита, і під ними задзвеніла і бризнула соком березнева земля'' (М. Стельмах). // Фразеологічний словник української мови
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
 +
===[https://slovaronline.com/ Словари онлайн]===
 +
 +
1) '''КОПИТО''' - Hov // Українсько-шведський словник
 +
 +
2) '''КОПИТО''' імен. сер. роду ''копыто'' // Большой украинско-русский словарь
 +
 +
3) '''КОПИТО''' - Hoof
 +
 +
* роздвоєне копито — ''cloven hoof''
 +
* бити копитом — ''to hoof'' // Українсько-англійський словник
 +
 +
4) '''КОПИТО''', -а n ''kopyto'' // Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
 +
 +
5) '''КОПИТО'''
 +
 +
''【中】 蹄(子)''
 +
 +
* З копита ''立即, 马上''
 +
* На своє копито ''按自己的方式, 按自己的办法'' // Українсько-китайський словник
 +
 +
6) '''КОПИТО''' - Hov. // Українсько-норвезький словник
 +
 +
7) '''КОПИТО''' [kopyto] с. ''kopyto'' (кінське). // Українсько-польський словник
 +
 +
8) '''КОПИТО''' - ჩლიქი // Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
 +
 +
9) '''КОПИТО''' - Sabot // Українсько-французький словник
 +
 +
10) '''КОПИТО''' - Hov // Українсько-датський словник
 +
 +
11) '''КОПИТО'''
 +
 +
# копыто - ''з копита''
 +
# сапожн. разг. ''колодка на своє копито'' — на свой лад // Українсько-російський словник
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копито.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копито 2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копито 1.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| lHPX3AVfLW8}}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%86%D0%B5 Копитце]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%BB Копил]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B0 Чотирка]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B3%D0%B0 Нога]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%BF%D0%B0 Лапа]===
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Версія за 20:41, 6 листопада 2021

Копито́, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? Нп. Ум. Копитце.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Копито́, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? Нп. Ум. Копитце. // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КОПИ́ТО, а, рідко КОПИТО́, а́, с.

1. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців. Ой у полі жито Копитами збито (Укр.. лір. пісні, 1958, 356); Ведуть коня вороного, Розбиті копита… А на йому сіделечко Хустиною вкрите (Шевч., II, 1953, 43); Б’ють копита рівно, дзвінко. Вершники рушають (Мас., Київ. каштани, 1954, 143).

2. розм. Те саме, що копи́л. Коли сь [ти є] швець, пильнуй свого копита (Номис, 1864, № 9573); Господар дратвою обтягував на копиті нового чобота (Кач., II, 1958, 73).

  • На своє́ копи́то́ — на свій лад, по-своєму. Агент принявся оброблювати Шеффеля на своє копито (Фр., V, 1951, 328).
  • З (із) копи́та́ (з копи́т):

а) відразу, галопом (рушити) (про коней). Коні невдоволено крутнули головами, шарпнули з копита і понеслись вулицею, збиваючи густу куряву (Коцюб., І, 1955, 239); Вороний з копита рвонув у галоп, і по шляху тільки дим-пилюга клубком послалася за вітром (Ле, Ю. Кудря, 1956, 32);

б) зразу ж, не готуючись (про людину). — Почекайте, він так із копита не може. Йому треба подумати (Мик., Повісті.., 1956, 113); Ко́ваний на всі чоти́ри копи́та (ноги́) див. ко́ваний. // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 281.

Словари и энциклопедии на Академике

Копито, -а, рідко копито́, -а́, с.

1) Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців.

2) розм. Те саме, що копил.

|| Ратиця, -і, ж.

Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців; копито. Уживається як лайливе слово стосовно до людини. // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Копито

(рогове утворення в кінці ніг коней, ослів тощо), копит; ратиця (рогове утворення на ногах великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, верблюдів, оленів тощо, яке складається із двох окремих частин) // Словник синонімів української мови. 2014.

Словари онлайн

1) КОПИТО (-а), с., мн. копита, -ит; мол., крим.; зневажл. Ноги. БСРЖ, 278; ПСУМС, 36. // Словник українського сленгу

2) КОПИТО

  1. Кожен на своє копито натягає.
  2. Кожен робить на свій лад та користь.
  3. Копито — деревляна форма стопи, на якій роблять обув'я.
  4. Пізнати з копит, що в кім сидить.
  5. По ході пізнають вдачу. // Приповідки або українсько-народня філософія

3) Копи́то (купи́то) вул. нога (м, ср, ст)|| = "ґєра"

  • би́ти копи́тами вул. швидко йти (ст): А завтра ранком, як засіріє, треба знову бити копитами поміж кулі (Лисяк)
  • ви́тягнути копи́та знев. померти (ст): Со святими упокой. Витягнув копита. Вчора вночі на Перзенківці (Нижанківський)|| = зламатися
  • йти́ копи́тами вул. іти (ст)
  • натягнути копи́та = ви́тягнути копи́та (Лучук) (м, ср)
  • натягну́ти копи́тами = ви́тягнути копи́та (ср, ст)
  • рвону́тися з копи́та → "рвонутися"
  • стягну́ти копи́та військ., тюр. стати струнко (ст). // Лексикон львівський

4) Копито́.

У сполуч. перелицьовувати на інше копито - перевертати на інший лад. Але о. Кисилевский пізнав, що тут нічого не вдіють, зачав сей реферат перелицьовувати на иньше копито в той спосіб, що люди повинні не лише старати ся навчити свої діти читати і писати, а повинні і старі вчити ся (Б., 1899, 36, 2) // порівн. пол. wszyscy na jedno kopyto - всі на один лад, всі одним миром мазані; укр. на своє копито - на свій лад, по-своєму (СУМ, IV, 281; ілюстр. контекст з творів І. Франка). // Українська літературна мова на Буковині

5) КОПИТО

а) (аж) рва́ти (нога́ми (копи́тами)) зе́млю.

  • Дуже швидко йти, бігти. Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець); — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях і полетів, рвучи копитами землю (Григорій Тютюнник).
  • зі словоспол. таки́й, що. Швидкий, баский (перев. про коней). — Їздять вони (пани) у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть (Марко Вовчок).

б) бра́ти / взя́ти з копи́та. Судити про кого-, що-небудь зопалу, не розібравшись. — А ви що тут розвели? Теж мені вояки…— А ти так дуже не бери з копита,— понизив голос Оксен, і в голосі йому зазвучала образа (Григорій Тютюнник).

в) відки́нути / відкида́ти но́ги (вульг., жарт. копи́та, ра́тиці і т. ін.), зневажл.

  • Померти, загинути. Ори (Пархоме) і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштани лупи — та все одкинеш ноги! (П. Гулак-Артемовський); І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить... Бідна моя жінка за ним і сама трохи ніг не відкинула (О. Стороженко); (Свирид:) Жде, мать (мабуть), не діждеться, поки дядько ноги одкидає (Григір Тютюнник); — Станеш вдумуватися (у життя) — посивієш, сухоти наживеш, раніш строку копита відкидаєш (В. Москалець); Коли хтось ловив чорта чи відьму — тож не милував їх... Чорта найчастіше запрягали в плуга, і він орав доти, поки не відкидав копита (М. Стельмах).

г) повідкида́ти но́ги (копи́та) (про багатьох). — Тоді я одним куликом борошна вирятував три душі: і Омелянову, і твоєї матері, і твою. Інакше повідкидали б ви копита (М. Стельмах)

ґ) копи́та (з копи́т).

  • Без підготовки, відразу робити що-небудь (рушати, їхати, бігти і т. ін.). Вийшли на двір. Сіли в бричку .. Проць верескнув. Кобили хвости — вгору, і з копита — в провулок!.. (В. Бабляк); Пувичка здвигнув ліктем, зачепивши Альошу по голові.— Ну... Починай... Пускай слину. Почекайте, він так із копита не може. Йому треба подумати (І. Микитенко).
  • тільки мн. з копи́т. П’яніючи, ставати безсилим. — Мене важко споїти. Це ваші солдатики вип’ють ковток-два — і вже з копит (П. Автомонов).

д) ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та). Дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко); Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий .. кований остро на всі чотири копита (І. Франко). кований на всі ноги. Давнього Густава, заведіяки (заводія) .. скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І. Франко). ко́ваний на оби́дві. Еге! Ся на обидві кована. (Укр.. присл..).

е) на своє́ копи́то, зневажл. На свій лад, по-своєму. Агент прийнявся оброблювати Шеффеля на своє копито (І. Франко); Виховала мати дочку на своє копито (З усн. мови).

є) уда́рити з копи́та. Відразу з місця побігти, помчати з великою швидкістю (про коней). Коні вдарили з копита, і під ними задзвеніла і бризнула соком березнева земля (М. Стельмах). // Фразеологічний словник української мови

Іноземні словники

Словари онлайн

1) КОПИТО - Hov // Українсько-шведський словник

2) КОПИТО імен. сер. роду копыто // Большой украинско-русский словарь

3) КОПИТО - Hoof

  • роздвоєне копито — cloven hoof
  • бити копитом — to hoof // Українсько-англійський словник

4) КОПИТО, -а n kopyto // Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)

5) КОПИТО

【中】 蹄(子)

  • З копита 立即, 马上
  • На своє копито 按自己的方式, 按自己的办法 // Українсько-китайський словник

6) КОПИТО - Hov. // Українсько-норвезький словник

7) КОПИТО [kopyto] с. kopyto (кінське). // Українсько-польський словник

8) КОПИТО - ჩლიქი // Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)

9) КОПИТО - Sabot // Українсько-французький словник

10) КОПИТО - Hov // Українсько-датський словник

11) КОПИТО

  1. копыто - з копита
  2. сапожн. разг. колодка на своє копито — на свой лад // Українсько-російський словник

Ілюстрації

Копито.jpg Копито 2.jpg Копито 1.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Копитце

Копил

Чотирка

Нога

Лапа

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Копито&oldid=329933