Відмінності між версіями «Цина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
1. Олово. | 1. Олово. | ||
2. Цинк; | 2. Цинк; | ||
| − | + | Вироби, предмети з цинку або покриті цинком. | |
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215. | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 15:33, 17 жовтня 2021
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.
Сучасні словники
ЦИ́НА, и, жін., заст. 1. Олово. 2. Цинк;
Вироби, предмети з цинку або покриті цинком.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Література
А хіба коня погано буде купити? ..І корів штук троє. І землі прикупити. І стодолу поставити. Хай хоч не під циною, але простору і з доброго дерева, щоб і синам і онукам служила... (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 49).
