Відмінності між версіями «Цина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Tin-2.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 13:55, 17 жовтня 2021
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.
Сучасні словники
ЦИ́НА, и, жін., заст. 1. Олово. 2. Цинк; // Вироби, предмети з цинку або покриті цинком. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Література
А хіба коня погано буде купити? ..І корів штук троє. І землі прикупити. І стодолу поставити. Хай хоч не під циною, але простору і з доброго дерева, щоб і синам і онукам служила... (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 49).
