Відмінності між версіями «Лепіх»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua/s/lepeshnjak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| + | '''ЛЕПЕШНЯ́К''', рідко ЛЕПЕШНИ́К, а, чол. (Glyceria, R. Br.). Багаторічна трава родини злакових, що росте на дуже зволожених ґрунтах. Дно і укоси [осушних] каналів заростають вологолюбними рослинами — частухою подорожниковою, рогозою широколистою, вехою водяною, осокою, лепешняком водяним (Колгоспник України, 10, 1958, 41); Ноги затремтіли у Віті — не встояв на пеньку, плюснув у калюжу, помчав з-під мосту лепешником у лози (Степан Васильченко, II, 1959, 192). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Glyceria spectabilis 1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Glyceria spectabilis 3.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.81 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 09:50, 3 червня 2021
Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЕПЕШНЯ́К, рідко ЛЕПЕШНИ́К, а, чол. (Glyceria, R. Br.). Багаторічна трава родини злакових, що росте на дуже зволожених ґрунтах. Дно і укоси [осушних] каналів заростають вологолюбними рослинами — частухою подорожниковою, рогозою широколистою, вехою водяною, осокою, лепешняком водяним (Колгоспник України, 10, 1958, 41); Ноги затремтіли у Віті — не встояв на пеньку, плюснув у калюжу, помчав з-під мосту лепешником у лози (Степан Васильченко, II, 1959, 192).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.81
