Відмінності між версіями «Урівень»
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Урівень, урівні, '''''нар. Н''аравнѣ, въ уровень. | '''Урівень, урівні, '''''нар. Н''аравнѣ, въ уровень. | ||
[[Категорія:Ур]] | [[Категорія:Ур]] | ||
− | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | слова у сучасних словниках | |
+ | |||
+ | [http://slovopedia.org.ua/32/53394/30401.html '''Словопедія'''] | ||
+ | |||
+ | '''Врівень, урівень, врівні, урівні'''- присл. На одному рівні (в поєднанні з прийм. "з", рідше з іменником у родовому відмінку); в рівноцінному становищі, не відстаючи. | ||
+ | |||
+ | Приклади вживання: | ||
+ | |||
+ | 1)Вікна були врівень з тротуаром (О.Донченко); Ріс ромен із тином урівень (М.Стельмах); | ||
+ | |||
+ | 2)Свіже, повне її лице, освічене ясним сонцем, стало врівні з блідим, замлілим лицем її сусіда (І.Нечуй-Левицький); | ||
+ | |||
+ | 3)Це ставило її врівень з усіма іншими (Л.Первомайський) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/vrivenj '''Словник української мови''' ] | ||
+ | |||
+ | '''ВРІ́ВЕНЬ (УРІ́ВЕНЬ)''', присл. На одному рівні (у поєднанні з прийм. з або з ім. у род. в.). Врівень з хатами стоять страшенні снігові баби (Панас Мирний, III, 1954, 8); Він стрілу приклав до тетиви, Підвівши лук урівень голови (Микола Бажан, II, 1947, 209); | ||
+ | |||
+ | // У рівноцінному становищі, не відстаючи від кого-, чого-небудь. Те, що вона прийшла сьогодні раніше за інших на роботу, сталося внаслідок внутрішньої потреби.. Це ставило її врівень з усіма іншими, робило її справжньою робітницею (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 180); Вона Українська радянська література] йшла врівень з життям, відображаючи героїчну працю і боротьбу народу за побудову комуністичного суспільства (Історія української літератури, II, 1956, 348). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brain.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Balance.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Meditation.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Рядок 20: | Рядок 38: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | http://slovopedia.org.ua/ | ||
+ | http://sum.in.ua/ | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 13:48, 31 травня 2021
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.
Зміст
Сучасні словники
слова у сучасних словниках
Врівень, урівень, врівні, урівні- присл. На одному рівні (в поєднанні з прийм. "з", рідше з іменником у родовому відмінку); в рівноцінному становищі, не відстаючи.
Приклади вживання:
1)Вікна були врівень з тротуаром (О.Донченко); Ріс ромен із тином урівень (М.Стельмах);
2)Свіже, повне її лице, освічене ясним сонцем, стало врівні з блідим, замлілим лицем її сусіда (І.Нечуй-Левицький);
3)Це ставило її врівень з усіма іншими (Л.Первомайський)
ВРІ́ВЕНЬ (УРІ́ВЕНЬ), присл. На одному рівні (у поєднанні з прийм. з або з ім. у род. в.). Врівень з хатами стоять страшенні снігові баби (Панас Мирний, III, 1954, 8); Він стрілу приклав до тетиви, Підвівши лук урівень голови (Микола Бажан, II, 1947, 209);
// У рівноцінному становищі, не відстаючи від кого-, чого-небудь. Те, що вона прийшла сьогодні раніше за інших на роботу, сталося внаслідок внутрішньої потреби.. Це ставило її врівень з усіма іншими, робило її справжньою робітницею (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 180); Вона Українська радянська література] йшла врівень з життям, відображаючи героїчну працю і боротьбу народу за побудову комуністичного суспільства (Історія української літератури, II, 1956, 348).