Відмінності між версіями «Солодкомовий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | СОЛОДКОМО́ВНИЙ, а, е. Який уміє гарно, цікаво, захоплююче говорити; красномовний; | |
| + | Який милує слух своїми звуками, словами і т. ін. Шевчик або кравчик посила їй навздогінці такі солодкомовні привіти, що в неї аж дух спирав в грудях (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Пісню чула я стару, солодкомовну (Микола Зеров, Вибр., 1966, 487); | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 01:23, 20 грудня 2020
Солодкомо́в(н)ий, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый. О. 1862. IX. 124.
Зміст
Сучасні словники
СОЛОДКОМО́ВНИЙ, а, е. Який уміє гарно, цікаво, захоплююче говорити; красномовний;
Який милує слух своїми звуками, словами і т. ін. Шевчик або кравчик посила їй навздогінці такі солодкомовні привіти, що в неї аж дух спирав в грудях (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Пісню чула я стару, солодкомовну (Микола Зеров, Вибр., 1966, 487);
Ілюстрації
|
|
|
|
